75 років тому народився популярний український кіноактор, член Національної спілки кінематографістів України, Народний артист України, «Кузнєчик» з легендарної стрічки Леоніда Бикова «В бій ідуть лише старі…», Лариосик з «Днів Турбіних» – Сергій Іванов (22 травня 1951 року, Київ — 15 січня 2000 року, Київ).
Сергій Петрович народився 22 травня 1951 року в Києві в сім’ї науковців і митців. Його батько — український поет і філолог Іванов Петро Федорович, мати — Іванова (Жовтобрюх) Жанетта Михайлівна була вченим-хіміком, дідусь — Жовтобрюх Михайло Андрійович був українським мовознавцем, сестра, що народилася на 13 років пізніше за Сергія, Леся Піша (Іванова) стала художницею.
Після закінчення київської 92-ї школи імені Івана Франка (в якій його бабуся Марія Іванівна Жовтобрюх викладала математику), вступив до Театрального інституту імені Карпенка-Карого. Був пластичний і чудово декламував вірші.
Кінорежисери примітили талановитого актора на третьому курсі, і до кінця навчання за його плечима було вже кілька ролей. У 1972 році закінчив інститут, і був запрошений Леонідом Биковим в картину «В бій ідуть лише старі». А сталося це так. Биков зустрів Іванова на прохідній кіностудії і запропонував почитати сценарій. «Я уже прочитав, — відповів актор. — Буду грати». «Кого?» — здивувався Биков. «Кузнєчика!!!» Биков жартував потім, що взяв Іванова на цю роль через його молодечу зухвалість.
Режисер Леонід Биков зізнавався, що фільм про небо і льотчиків — його дитяча мрія. І льотчик на прізвисько «Кузнєчик» — це він сам у молодості. Іванов блискуче зіграв довірену йому роль. Цей фільм зробив молодого актора знаменитим на всю країну.
Ставши з 1972 року актором Київської кіностудії імені Олександра Довженка, Сергій Іванов дуже багато знімався в кіно саме в 70-ті: музична комедія «Ар-хі-ме-ди!», телесеріал «Народжена революцією» (роль Афіногена Полюгаєва), комедія «Дачна поїздка сержанта Цибулі», героїчна драма «Ати-бати, йшли солдати…» та багато інших.
Його герої, як правило, — чарівні молоді люди з наносною серйозністю, які все ще залишаються дітьми. Однією з найкращих робіт актора стала роль Ларіосика у драмі «Дні Турбіних».
З розпадом СРСР розвалилися республіканські кіностудії. У Києві практично ніхто не знімався, актори спивалися, емігрували, вмирали… Сергій Іванов спочатку теж зневірився, але потім зібрався і вирішив діяти — у 1991 році сам поставив фільм «Медовий місяць», організував і очолив студію «Панорама», став біля витоків кінофестивалю «Молодість». Вів на телебаченні цикл передач «Наші за кордоном». Пробував писати вірші.
Був президентом Молодіжного інтернаціонального клубу мистецтв «Панорама».
У кінці 90-х Іванов започаткував на телебаченні новий проект — серіал про замки Західної України, але встиг зняти тільки першу серію.
Сергій Іванов був терміново госпіталізований, коли йому стало зле, а згодом лікарі повідомили рідним: «Здало серце, інфаркт».
Помер 15 січня 2000 року в Києві, залишивши дружину Ларису і донечку Марію. Похований 17 січня на Байковому кладовищі.
Сергій Іванов знявся майже у 80 стрічках, серед яких: «Вулиця тринадцяти тополь», «Родина Коцюбинських», «Блакитне та зелене», «Ар-хі-ме-ди!», «Ральфе, здрастуй!», «Зозуля з дипломом», «Всього три тижні…», «Ефект Ромашкіна», «Випадкова адреса», «Довіра», «Як гартувалась сталь», «В бій ідуть лише „старі“», «Дума про Ковпака», «Ти плюс я — весна», «Марина», «Народжена революцією», «Побрехенька», «Не віддавай королеву», «Це було в міжгір’ї», «Розповідь про просту річ», «Хвилі Чорного моря», «Тривожний місяць вересень», «Ати-бати, йшли солдати…», «Дні Турбіних», «Сімдесят два градуси нижче нуля», «Перед екзаменом», «Три веселі зміни», «Хомут для Маркіза», «Нісенітниця», «Агент секретної служби», «Алмазна стежка», «Загін особливого призначення», «Весільний вінок, або Одіссея Іванка», «Дачна поїздка сержанта Цибулі», «Пані Марія», «Суєта суєт», «Сімейне коло», «Депутатська година», «Ранок за вечір мудріший», «Особливо важливе завдання», «Будемо чекати, повертайся», «Куди він дінеться!», «Якщо ворог не здається…», «Ніжність до ревучого звіра», «Польоти уві сні та наяву», «Усмішки Нечипорівки», «Таємниці святого Юра», «Справа для справжніх чоловіків», «Букет фіалок», «Звинувачення», «Батальйони просять вогню», «Стрибок», «Щасливий, хто кохав», «Без сина не приходь!», «Поруч з вами», «Капітан „Пілігрима“», «Випадок з газетної практики», «Дама з папугою», «Чаша терпіння», «Світла особистість», «Медовий місяць» (також режисер), «І чорт з нами», «Дві Юлії» та інших.
Пам’ятаємо…
Автор Віталій Курінний, група “Поважні“
