Він 20 років був якудзою. Відсидів 10. А потім приїхав в Україну – і набив собі тризуб.
Уявіть собі: японець, який не знає ні слова української, виходить на передову.
Снайпер. Позивний – “Харусан”. За плечима – майже 20 років у японській мафії та 10 років за ґратами. А на шиї – свіжий тризуб.
Він каже: “Мені 50. У 16 я став членом якудзи. У банді був і мій батько. Я був звичайним охоронцем боса – не верхівка, але й не хлопчик на побігеньках. Я покинув їх у 35. І так, у мене обидва мізинці – традиція відрізати фалангу вже застаріла”.
Потім – 10 років в’язниці.
“Я нічого страшного не зробив. Але сидів із жахливими людьми. Дивився на них – і розумів, ким не треба бути”.
Коли Росія напала на Україну, він не вагався. Прилетів 1 квітня 2022-го. Без мови. Без військового досвіду. Без страху.
“Я не знав мови. Але дивився на ті жахіття – і зрозумів, що мовний бар’єр – це дрібниця”.
В Україні він став снайпером. Пройшов Житомирщину, Лисичанськ, Запорізький напрямок. Зараз – у Грузинському національному легіоні.
З побратимами він спілкується жестами та через перекладач у телефоні. Вже вивчив “Ґамарджоба!” і “Все добре”.
А влітку 2023-го набив на шиї тризуб.
“Він символізує мою рішучість. Якщо треба – покласти життя за Україну”.
На питання “чому?” відповідає спокійно:
“Росія напала не лише на Україну. Вона завдала шкоди Молдові, Грузії. Якщо Україна програє – війни буде ще більше. Це стосується і майбутнього Японії”.
А ще він каже, що це – спокута.
“Спокута гріхів – це в моєму серці. Але головне – зменшити кількість жертв. Особливо серед дітей”.
Він не сумує за домом. Не скаржиться на самотність. Просто хоче бути тут – до перемоги.
І наостанок – його слова до всіх нас:
“Українці, в жодному разі не падайте духом. Ніколи. До самої перемоги”.
Ось така історія. Без пафосу. Без цензури. Просто людина, яка обрала світло після темряви.
Oleg Bairak
