Власники сільськогосподарських ділянок можуть законно обмінювати землю, щоб отримати вигідніше розташування. Однак така угода має свої правила та ризики, які важливо врахувати заздалегідь.
Що таке обмін паю і коли він можливий?
Адвокат Віталій Сокуренко у коментарі 24 Каналу розповів, що перше, що треба зазначити, у побуті словом пай часто називають уже конкретну земельну ділянку, але юридично це не завжди одне й те саме. Якщо у людини вже є сформована земельна ділянка з кадастровим номером і зареєстрованим правом власності, тоді мова йде не про пай взагалі, а про обмін земельної ділянки на земельну ділянку.
Обмін земельних ділянок це цивільно-правова угода, за якою власники земельних ділянок передають одна одній у власність свої ділянки на взаємовигідних умовах. Такий обмін є двосторонньою угодою і регулюється нормами Цивільного кодексу України (ЦКУ) та Земельного кодексу України (ЗКУ). Відповідний обмін ділянками регулюється частиною 2 статті 37-1 Земельного кодексу України. Вона прямо каже, що власники земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть обмінюватися такими земельними ділянками.
На практиці, за словами юриста, це означає, якщо ваша ділянка знаходиться всередині масиву, а ви хочете ділянку скраю, треба знайти власника крайової ділянки, який готовий на обмін, погодити умови та оформити цивільно-правовий договір міни. Обмін можливий лише між особами, які є законними власниками земельних ділянок. Якщо ділянка знаходиться в оренді, обмін неможливий без згоди орендодавця.
Важливо! Перед укладенням угоди права власності на земельні ділянки повинні бути зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також важливо дотримання законодавчих обмежень. Наприклад, не можна обмінювати ділянки, які знаходяться під арештом або є предметом судових спорів.
Як відбувається процедура обміну земель?
Віталій Сокуренко зазначає, що процедура обміну включає кілька ключових етапів. Спочатку перевіряються документи на обидві ділянки: право власності, кадастрові номери, витяги, наявність оренди та обтяжень. Потім узгоджується сам обмін: чи є доплата, хто несе витрати на нотаріуса, оцінку, витяги, реєстрацію. Далі укладається договір міни у нотаріуса, після чого реєструється перехід права власності в Державному реєстрі речових прав. Якщо у процесі виявляється, що по межах є проблема, спершу доведеться владнати кадастрову частину через землевпорядну документацію.
Переваги та ризики таких обмінів земельними ділянками:
- Плюс в тому, що власник має можливість отримати ділянку в зручнішому місці або з кращими характеристиками, а також відсутність необхідності у великих фінансових витратах, як при купівлі нової ділянки.
- Мінусом можуть стати можливі юридичні проблеми, пов’язані з неправильною підготовкою документів, або ризик оскарження угоди, якщо одна зі сторін не виконала всіх умов законодавства.
Зверніть увагу! Обмін земельних ділянок в Україні є цілком законною процедурою, яка дозволяє громадянам ефективніше розпоряджатися своїм майном. Проте, зазначає юрист, успішне здійснення такої угоди залежить від правильного дотримання всіх законодавчих вимог та належної підготовки документів. У разі виникнення питання про укладання відповідної угоди варто звернутися до кваліфікованого юриста, завдання якого зробити так, щоб ви поміняли не тільки контур на мапі, а й не уникнули ризиків пов’язаних з законодавством.
