«Звільнитися ми ще встигнемо — після Перемоги. А зараз найважливіше — довести справу до кінця. Інакше наступного разу ворог увійде просто в наші оселі», — говорить військовослужбовець із позивним «Кузя», який нині служить в окремому батальйоні 123-ї окремої бригади Сил територіальної оборони.
Повідомляє Регіональне управління Сил територіальної оборони “Південь” ЗС України.
Сергій — родом із Вознесенська, що на Миколаївщині. У мирному житті він працював у поліції, а згодом — за кордоном. Повномасштабне вторгнення застало його в Німеччині.
«Повернення в Україну було непростим — логістика ускладнена, невизначеність тиснула. Але завдяки підтримці волонтерів мені вдалося дістатися до кордону. Приблизно за тиждень я вже був удома», — пригадує боєць.
Одразу після повернення Сергій вступив до лав місцевої тероборони. Спершу був кулеметником, потім — старшим стрільцем-оператором. Згодом його перевели до стрілецької роти, яка виконувала бойові завдання безпосередньо на передовій:
«Після звільнення Херсонщини наш підрозділ отримав завдання на островах у дельті Дніпра. Умови були важкі — волога, нестабільна обстановка, але робота мала критичне значення: спостереження, виявлення цілей, вогневе ураження. Ми діємо злагоджено та системно, постійно навчаємось, удосконалюємо навички, ділимось досвідом. Основна ціль — знищення загарбника та наближення Перемоги».
Згодом його перевели до стрілецької роти, яка виконувала бойові завдання безпосередньо на передовій.
«Це наша земля, і лише ми здатні її захистити!», – так вважає воїн з Вознесенщини Миколаївської області.
