Тролейбусне сполучення з Корабельним районом Миколаєва безперечно стало важливою подією для мешканців. Особливо в умовах, коли громадський транспорт для багатьох містян є не питанням комфорту, а щоденною необхідністю.
Однак святкові дописи про успішний маршрут — це лише один бік історії. Інший — цифри, витрати, виконані рейси, фактичні інтервали та рішення, які передували появі тролейбуса на цьому напрямку.
Саме тому після чергового публічного повідомлення міського голови Олександра Сєнкевича про роботу тролейбуса до Корабельного району виникає цілком логічне запитання: а де детальний звіт про результати проєкту? Логічне питання озвучує очільник Миколаївської міської організації ВО “Батьківщина” Олег Лівенцев:
“Пане Сєнкевич, тролейбус до Корабельного – це добре. Але після святкового допису хотілося б побачити й звіт. Ви пишете: «навіть не злічити», скільки поїздок маршрут здійснив за два роки. Серйозно? Комунальне підприємство рейси рахує чи лише вподобайки під вашими публікаціями?”
«Навіть не злічити» — але ж рейси мають рахуватися
Олександр Сєнкевич, розповідаючи про роботу маршруту, зазначив, що за два роки ним здійснено стільки поїздок, що їх «навіть не злічити».
Для звичайного пасажира така фраза може звучати красиво. Але для комунального підприємства та міської влади кількість виконаних рейсів — це не те, що можна визначати «на око».
Транспортна система працює з конкретними показниками: кількість машин на маршруті, кількість рейсів, графік, фактичний інтервал, пасажиропотік, витрати електроенергії, зарплата водіїв та обслуговування рухомого складу.
Тому замість загальної оцінки мешканці мають право побачити конкретні цифри.
Скільки тролейбусів реально працює на маршруті в години пік? Який фактичний інтервал між ними? Скільки рейсів заплановано та скільки з них фактично виконуються? Який пасажиропотік? Ці запитання ставить Лівенцев.
Це не надмірні вимоги. Це базова інформація про роботу міського громадського транспорту.
Понад мільйони на стратегію — і що з нею сталося?
Окреме питання — транспортне планування Миколаєва.
За повідомленнями медіа, на розробку транспортної стратегії міста компанією «А+С Україна» було витрачено понад 4 млн грн.
Стратегія — це не просто документ заради документа. Її завдання полягає в тому, щоб визначити, яким має бути транспорт міста через кілька років, які види транспорту є оптимальними для різних напрямків і куди доцільно спрямовувати бюджетні кошти.
При цьому рекомендації передбачали використання великих автобусів із перспективою переходу на трамвайний транспорт.
Тоді виникає цілком закономірне запитання: які саме рекомендації транспортної стратегії були реалізовані містом?
Якщо від окремих пропозицій вирішили відмовитися — хто, коли і на підставі яких розрахунків ухвалив таке рішення?
А якщо тролейбусний напрямок до Корабельного визнали кращим рішенням — хотілося б побачити відповідне техніко-економічне обґрунтування.
Адже стратегічне планування має допомагати місту приймати рішення, а не залишатися дорогою папкою на полиці.
17,45 мільйона за недобудовану лінію
Ще одне питання стосується вже конкретних бюджетних витрат.
Це питання незручне для влади, однак Лівенцев хоче, щоб містяни знали:
“За недобудовану тролейбусну лінію підряднику, за наявною інформацією, було сплачено близько 17,45 млн грн.”
І тут важливо не змішувати два різних поняття: наявність певної інфраструктури та завершений транспортний проєкт.
Якщо лінію не добудували, містяни мають право розуміти, що саме було фактично виконано за сплачені кошти, які об’єкти залишилися місту та як вони використовуються сьогодні.
Чи працює збудована інфраструктура на повну потужність? Чи використовується вона саме за тим призначенням, для якого створювалася? Чи потребує додаткових витрат?
Ці питання особливо важливі, коли йдеться про десятки мільйонів гривень міського бюджету.
Від «добудуємо» до «добудовувати недоцільно»
Не менш показовою є зміна позиції щодо завершення лінії.
Спочатку мешканцям повідомляли про перспективу її добудови. Однак у липні 2025 року міський голова заявив, що завершувати лінію недоцільно.
Зміна рішення сама по собі не є проблемою. У місті можуть змінюватися обставини, вартість будівництва, пасажиропотік, безпекова ситуація, пріоритети бюджету.
Проблема виникає тоді, коли суспільству не показують розрахунки, які стали підставою для такого рішення.
Якщо добудова справді стала економічно невигідною, мешканцям варто показати, скільки коштувала б її реалізація, які витрати передбачалися б після запуску та чому альтернативний варіант є ефективнішим.
Бо фраза «недоцільно» без цифр — це лише позиція. А рішення щодо мільйонів гривень міського бюджету повинні мати документальне та економічне обґрунтування.
Що потрібно від міської влади?
Насправді питання не в тому, чи потрібен Миколаєву тролейбус до Корабельного. Потрібен.
І для мешканців району поява стабільного громадського транспорту — безумовно позитивна подія.
Але позитивний результат не скасовує необхідності контролювати бюджетні витрати.
Тому, замість чергової презентації успіхів мешканцям було б значно корисніше отримати відкритий звіт із конкретними показниками, заявляє Олег Лівенцев, який дбає про створення якісних умов для жителів Миколаєва:
- скільки коштів витрачено на створення та експлуатацію маршруту;
- скільки рейсів заплановано та скільки виконано;
- який фактичний інтервал руху;
- скільки тролейбусів працює на маршруті;
- який пасажиропотік;
- скільки коштує один кілометр роботи маршруту;
- які витрати передбачені на подальшу експлуатацію;
- що саме залишилося від недобудованої інфраструктури та як вона використовується;
- чому змінилася позиція щодо завершення лінії;
- на яких розрахунках ґрунтується рішення не продовжувати будівництво.
А презентацію — на звичайній зупинці
Є й зовсім простий спосіб продемонструвати, наскільки добре працює транспортне сполучення з Корабельним.
Наступну презентацію маршруту можна провести не в кабінеті й не на спеціально підготовленому майданчику.
А на звичайній зупинці Корабельного району в годину пік.
Без спеціально поданого тролейбуса. Без заздалегідь організованої поїздки. Просто разом із мешканцями — почекати транспорт, сісти в нього та проїхати маршрутом. Можливо, тоді святковий допис перетвориться на реальну демонстрацію якості послуги. Бо для людини, яка щодня їде на роботу чи навчання, важливо не те, скільки разів про маршрут написали у Facebook.
Важливо, чи приїде тролейбус вчасно, скільки доведеться чекати та чи зможе пасажир нормально дістатися до потрібного місця.
Тролейбус до Корабельного — це справді добре.
Але питання про бюджет, ефективність витрат, виконання рейсів та відповідальність за прийняті транспортні рішення від цього нікуди не зникають.
