Про проблеми міста, контроль за бюджетними коштами, звернення миколаївців, відповідальність влади, сімейні цінності та плани на майбутнє — в інтерв’ю з громадсько-політичним діячем Олегом Лівенцевим.
Миколаїв сьогодні живе в умовах численних викликів, спричинених повномасштабною війною. Питання безпеки, водопостачання, відновлення інфраструктури, соціального захисту та ефективного використання бюджетних коштів залишаються серед найважливіших для громади. Водночас мешканці очікують від місцевої влади відкритості, відповідальності та конкретних рішень.
Громадсько-політичний діяч Олег Лівенцев регулярно порушує питання міського господарства, прозорості бюджетних витрат і діяльності посадовців. У центрі його уваги — проблеми, які безпосередньо впливають на повсякденне життя миколаївців, а також можливості громадян брати участь у контролі за рішеннями влади.
Журналісти “Акценту” підготували інтерв’ю про те, які проблеми міста потребують першочергової уваги, з якими питаннями звертаються мешканці, якою має бути взаємодія громади та влади, а також про особисті принципи, родину й подальші плани Олега Лівенцева.
— Олеже Анатолійовичу, ви активно займаєтеся громадсько-політичною діяльністю та порушуєте проблемні питання життя Миколаєва. Що сьогодні найбільше турбує вас як громадського діяча? Які проблеми міста потребують невідкладного вирішення?
— Передусім мене турбує те, наскільки ефективно працює міська система управління і чи відповідають рішення посадовців реальним потребам миколаївців. Місто має чимало проблем, які накопичувалися роками, а повномасштабна війна лише загострила їх.
Це насамперед водопостачання, стан житлово-комунального господарства, ремонт доріг, благоустрій, доступність соціальних послуг та підтримка людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Окремої уваги потребують питання безпеки, захисту населення та підготовки міської інфраструктури до можливих кризових ситуацій.
Однак не менш важливим є питання пріоритетів. Місто має обмежені фінансові ресурси, тому кожна бюджетна гривня повинна використовуватися обґрунтовано. На мою думку, перш ніж ухвалювати рішення про значні видатки, необхідно чітко розуміти, яку проблему вони вирішують, скільки людей отримають від цього користь і яким буде результат.
Я переконаний, що оцінювати роботу будь-якої влади потрібно не за кількістю проведених заходів чи гучних заяв, а за конкретними змінами, які відчувають мешканці.
— З якими питаннями найчастіше звертаються до вас мешканці Миколаєва? Чи змінилися їхні потреби за час повномасштабної війни?
— Війна суттєво змінила життя кожної миколаївської родини. Люди стали більше потребувати не лише матеріальної, а й юридичної, психологічної та соціальної підтримки. Особливо це стосується родин військовослужбовців, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, людей похилого віку та тих, хто втратив роботу або житло.
Водночас залишаються актуальними цілком повсякденні питання: якість комунальних послуг, стан прибудинкових територій, проблеми з водою, транспортом, дорогами, доступністю медичної допомоги. Для мешканців конкретного будинку чи вулиці саме ці питання часто є найважливішими.
Звернення громадян дають можливість побачити ситуацію не лише з кабінетів, а й очима людей. За кожною скаргою стоїть конкретна проблема, яка потребує уваги. Важливо не просто вислухати людину, а розібратися в обставинах, визначити відповідальних і, наскільки це можливо, сприяти її вирішенню.
На мою думку, громадська діяльність має бути постійним діалогом із людьми, а не обмежуватися зустрічами напередодні виборів чи під час проведення окремих заходів.
— Ви неодноразово звертали увагу на використання бюджетних коштів та рішення міської влади. Чи достатньо, на вашу думку, прозоро сьогодні розподіляються кошти міського бюджету? На що варто звернути увагу посадовцям?
— Прозорість бюджетних витрат — це одна з основ довіри між громадою та владою. Мешканці мають право знати, звідки надходять кошти, на які потреби їх спрямовують, хто ухвалює відповідні рішення і хто несе відповідальність за результат.
Особливу увагу потрібно приділяти великим закупівлям, ремонтам, будівництву та реалізації інфраструктурних проєктів. Важливо не лише дотримуватися формальних процедур, а й забезпечувати економічну доцільність витрат. Якщо місто витрачає значні кошти на певний об’єкт, громада повинна розуміти, чому обрали саме цей проєкт, якою є його вартість і чи можна було досягти такого самого результату з меншими витратами.
Також важливо посилювати громадський контроль. Депутати, громадські організації, журналісти та звичайні мешканці повинні мати можливість отримувати інформацію про бюджетні рішення та аналізувати їх.
Контроль — це не прагнення створити перешкоди для роботи посадовців. Його завдання — допомогти виявляти недоліки, запобігати неефективним витратам і забезпечувати відповідальне ставлення до коштів платників податків.
— Однією з найгостріших проблем Миколаєва залишається відсутність централізованого питного водопостачання належної якості. Як, на вашу думку, місто має діяти в цій ситуації? Чи достатньо уваги приділяється проблемам комунальної інфраструктури?
— Питання води для Миколаєва є принциповим. Це не просто комунальна послуга, а базова потреба людини та питання громадської безпеки. Мешканці не повинні роками жити в умовах невизначеності щодо якості води, яку вони використовують у побуті.
Місто має одночасно працювати над відновленням надійного джерела водопостачання, модернізацією мереж, зменшенням втрат води та забезпеченням належного очищення. Необхідно також мати резервні рішення на випадок нових пошкоджень інфраструктури: генератори, запаси пального, альтернативні джерела води та зрозумілі алгоритми дій для комунальних служб.
Окреме питання — тарифи. Люди мають розуміти, за що вони платять, з яких складових формується вартість послуг і як підприємства використовують отримані кошти. Підвищення тарифів саме по собі не може бути відповіддю на всі проблеми галузі. Потрібні відкритість фінансової діяльності, обґрунтовані рішення та зрозуміла програма покращення послуг.
Миколаївці заслуговують на чіткий план дій із конкретними етапами, термінами та відповідальними за його виконання.
— Ви також говорили про необхідність наблизити допомогу до людей, зокрема через створення мобільних офісів. Яку роль вони можуть відігравати в житті міста та яку підтримку там зможуть отримати мешканці?
— На мою думку, допомога має бути доступною, особливо для людей, яким складно самостійно відвідувати установи, збирати документи або шукати необхідну інформацію.
Ідея мобільних офісів полягає в тому, щоб організувати безпосереднє спілкування з мешканцями в різних районах міста. Людина повинна мати можливість розповісти про свою проблему, отримати консультацію, дізнатися про доступні механізми допомоги та зрозуміти, куди звернутися для подальшого вирішення питання.
Йдеться, зокрема, про юридичні консультації, соціальну та гуманітарну підтримку, психологічну допомогу. Особливо важливо приділяти увагу людям, які через вік, стан здоров’я, фінансові труднощі чи інші обставини не завжди можуть самостійно відстоювати свої права.
Водночас ефективність такої ініціативи потрібно оцінювати за реальними результатами: скільки людей отримали допомогу, які питання вдалося вирішити та які проблеми потребують залучення інших установ. Головне, щоб мобільний офіс був не просто місцем для прийому звернень, а дієвим інструментом взаємодії з громадою.
— Наскільки важливою сьогодні є співпраця громадськості з місцевою владою? Чи можна досягти змін, перебуваючи в постійній опозиції до окремих рішень посадовців?
— Я вважаю, що конструктивний діалог необхідний незалежно від політичних поглядів чи партійної приналежності. У міста є спільні проблеми, які не можна вирішити лише зусиллями однієї політичної сили або окремої групи людей.
Якщо рішення влади є обґрунтованим і відповідає інтересам громади, його варто підтримувати. Якщо ж виникають запитання щодо доцільності, прозорості або можливих наслідків, ці питання потрібно відкрито обговорювати та вимагати аргументованих відповідей.
Критика має бути предметною. Важливо не просто вказувати на недоліки, а й пропонувати можливі шляхи їх усунення. Водночас конструктивність не означає відмову від принципової позиції. Громадськість повинна мати можливість контролювати владу, публічно висловлювати зауваження та домагатися відповідальності за ухвалені рішення.
Саме поєднання співпраці, відкритого обговорення та незалежного громадського контролю може сприяти якіснішим управлінським рішенням.
— Окрема тема — підтримка військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Що, на вашу думку, може зробити міська влада для покращення їхнього життя та соціальної адаптації?
— Підтримка військових і ветеранів повинна бути одним із важливих напрямів роботи громади. Люди, які захищають Україну, та їхні родини мають отримувати належну увагу не лише на словах, а й через конкретні програми та послуги.
На місцевому рівні важливо забезпечувати доступ до якісної медицини, психологічної реабілітації, юридичної допомоги, працевлаштування та професійного навчання. Не менш важливим є створення безбар’єрного середовища, щоб ветерани з інвалідністю могли вільно пересуватися містом і користуватися всіма необхідними послугами.
Потрібно також підтримувати родини військовослужбовців, зокрема тих, хто перебуває в полоні, зник безвісти або загинув. Вони не повинні залишатися сам на сам зі своїми проблемами.
Усі програми підтримки мають бути доступними, зрозумілими та справедливими. А головне — під час їх розроблення потрібно дослухатися до самих військових, ветеранів та їхніх близьких, адже саме вони найкраще знають, якої допомоги потребують.
— Громадсько-політична діяльність часто пов’язана з напруженим графіком, критикою та складними ситуаціями. Як ви долаєте труднощі й що допомагає зберігати мотивацію?
— Громадська діяльність — це насамперед велика відповідальність. Коли до тебе звертаються люди зі своїми проблемами, ти розумієш, що за кожним зверненням стоїть конкретна життєва ситуація, яка може бути дуже непростою.
Звичайно, не всі питання можна вирішити швидко. Деякі потребують тривалої роботи, взаємодії з різними установами та пошуку компромісів. Бувають ситуації, коли очікування людей не збігаються з реальними можливостями або чинними процедурами. У таких випадках важливо бути чесним, пояснювати обставини й не давати необґрунтованих обіцянок.
Критика також є частиною громадської діяльності. До неї потрібно ставитися відповідально, аналізувати аргументи та бути готовим визнавати помилки, якщо вони є.
Мотивація значною мірою залежить від усвідомлення того, що навіть невеликі позитивні зміни можуть мати велике значення для конкретної людини. Саме можливість бути корисним громаді та долучатися до вирішення реальних проблем є важливою складовою такої роботи.
— Політика та громадська діяльність забирають багато часу. Як вдається поєднувати роботу із сімейним життям, вихованням дітей? Чи складно знаходити баланс між суспільними обов’язками та родиною?
— Це справді непросте завдання для людини, яка має насичений робочий графік. Громадська діяльність передбачає постійне спілкування, зустрічі, розгляд звернень і необхідність оперативно реагувати на події. Іноді робочі питання можуть виникати навіть у той час, який планувався для родини.
Водночас сім’я — це важлива частина життя, джерело підтримки та особистої рівноваги. Я переконаний, що жодні суспільні досягнення не повинні знецінювати значення близьких людей, уваги до дітей та сімейного спілкування.
Важливо правильно розставляти пріоритети, знаходити час для рідних і не забувати, що виховання дітей — це не лише слова, а й особистий приклад. Діти мають бачити відповідальне ставлення до людей, повагу до чужої праці, чесність і готовність допомагати.
Безумовно, знайти ідеальний баланс непросто. Але прагнути до нього необхідно, адже родина потребує не лише матеріального забезпечення, а й часу, уваги та емоційної присутності.
— Які людські якості ви найбільше цінуєте? Що для вас означає бути відповідальною людиною, особливо в громадській та політичній діяльності?
— Насамперед я ціную чесність, порядність, відповідальність і вміння дотримуватися свого слова. Для мене важливо, щоб людина відповідала за власні рішення та вчинки, не перекладала відповідальність на інших і вміла визнавати свої помилки.
Також дуже ціную людяність, повагу до інших і здатність вислухати співрозмовника, навіть якщо його позиція відрізняється від твоєї. У суспільстві завжди будуть різні погляди, але це не повинно ставати приводом для зневаги чи конфліктів.
У громадській діяльності особливо важливо не втрачати зв’язок із людьми. Посада, статус чи політична приналежність не повинні ставити людину вище за інших. Справжню повагу, на мою думку, потрібно заслужити своїми вчинками, ставленням до людей і готовністю відповідати за результати своєї роботи.
— Які найближчі плани маєте? Над якими напрямами роботи плануєте зосередитися найближчим часом?
— Серед важливих напрямів — подальша робота з мешканцями Миколаєва, вивчення проблем, які виникають у різних районах міста, та пошук можливостей для їх практичного вирішення.
Необхідно продовжувати порушувати питання прозорості використання бюджетних коштів, якості комунальних послуг, соціального захисту та доступності допомоги для тих, хто її потребує. Важливим завданням є також розвиток ініціатив, які дають людям можливість безпосередньо звертатися зі своїми проблемами та отримувати необхідні консультації.
Окрему увагу плануємо приділяти комунікації з громадою, залученню активних мешканців до обговорення міських питань та співпраці з громадськими організаціями. Вважаю, що в місті є багато людей із цікавими ідеями та бажанням працювати задля спільного результату. Важливо створювати умови, за яких їхні пропозиції будуть почуті.
Головне завдання — щоб громадська діяльність мала практичний зміст, а ініціативи не залишалися лише на рівні заяв.
— І наостанок: яким ви бачите майбутнє Миколаєва? Що потрібно зробити вже сьогодні, аби через п’ять років місто стало комфортним для життя, роботи та виховання дітей?
— Я хотів би бачити Миколаїв містом, у якому люди мають можливість жити в безпеці, працювати, розвиватися та впевнено планувати майбутнє своїх родин. Містом із сучасною інфраструктурою, якісними комунальними послугами, доступною медициною, належними умовами для освіти та широкими можливостями для молоді.
Для цього необхідно вже сьогодні працювати над відновленням економіки, підтримкою місцевого бізнесу, створенням робочих місць і модернізацією міського господарства. Важливо також забезпечувати прозорість управління, залучати фахівців до розроблення стратегічних рішень та враховувати думку мешканців.
Миколаїв має значний потенціал, досвід подолання складних випробувань і людей, які люблять своє місто. Але майбутнє громади залежить від спільних зусиль — влади, бізнесу, громадських організацій та кожного мешканця.
Переконаний, що відновлення міста має бути не лише відбудовою зруйнованого, а й можливістю створити кращі умови для наступних поколінь. І починати цю роботу потрібно вже зараз.
