23 травня — особливий день для всієї України. У День морської піхоти України жителі Ташинського старостинського округу Березанської ТГ на Миколаївщині пережили ще одну надзвичайно важливу й зворушливу подію — повернення до рідного дому свого земляка, воїна Збройних Сил України В’ячеслава Гричана.
Цей день став радісним, святковим і водночас щемливим для жителів села Люблине. На вулиці Степовій, біля будинку Лариси Володимирівни Топорець, зібралися рідні, друзі, побратими, односельці та всі небайдужі, аби разом зустріти сина, брата, онука, земляка — Героя, який повернувся додому після чотирьох років ворожого полону.
Із перших днів повномасштабного вторгнення В’ячеслав став на захист рідної землі. Він мужньо боронив Маріуполь, пережив страшні випробування в російському полоні, вистояв і повернувся додому — незламним, сильним духом та вірним Україні. Його історія — це приклад справжньої мужності, витримки та нескореності українського воїна.
Зустріч Героя була сповнена емоцій. Під звуки Державного Гімну України громада вітала В’ячеслава гучними оплесками, щирими усмішками та сльозами радості. У кожному погляді, у кожному слові звучала безмежна вдячність за його подвиг і за те, що він повернувся живим до рідної домівки.
На знак пошани та вдячності староста Ташинського старостинського округу Лілія Машуренко вручила захиснику запашний коровай, жовто-блакитний прапор і квіти — символи любові, поваги та щирої вдячності всієї громади.
Найтеплішими були миті зустрічі з рідними — обійми, сльози, слова підтримки та щастя від довгоочікуваного повернення. Саме заради таких моментів сьогодні живе надія в серцях тисяч українських родин, які чекають своїх близьких із полону або шукають тих, хто вважається безвісти зниклим.
Повернення В’ячеслава Гричана стало символом незламності українського народу та віри в те, що кожен наш захисник обов’язково повернеться додому.
Низький уклін Вам, В’ячеславе, за мужність, витримку і любов до України.
За повідомленням Лілії Машуренко
