Щомісяця, відкриваючи свої гаманці після отримання пенсії, більшість українських пенсіонерів стикаються з однією і тією ж арифметикою: заплатити за комунальні послуги — і залишитися без грошей на життя. Саме таку реальність сьогодні переживають тисячі літніх людей на Миколаївщині.
Маленька пенсія — великі витрати
Середня пенсія в Україні у 2025 році становить близько 6 тисяч гривень. Проте для багатьох жителів області цей показник значно нижчий. «Моя пенсія — 3 200 гривень. Газ, світло, вода — все росте в ціні. А субсидію цього року не дали, сказали, що не вистачає документів», — ділиться з редакцією Лариса Анатоліївна з Миколаєва.
Її історія — не виняток. Люди похилого віку часто залишаються сам-на-сам із паперовою бюрократією. Хтось не розібрався з електронними заявами, комусь відмовили через формальні дрібниці, у когось прописані діти, які виїхали за кордон і не можуть надати документи, а хтось просто не зміг зібрати довідки, які вимагає держава.
Медицина — для тих, хто має гроші
Реформа медичної системи, яка мала наблизити допомогу до людей, на практиці стала для пенсіонерів майже розкішшю. Безкоштовний прийом існує, втім ще потрібно записатися до електронної черги, а це не всім доступно (треба або йти в реєстратуру, або намагатися зателефонувати, що майже не реально), ліки — надто дорогі.
«Раніше хоч до лікаря можна було потрапити саме того дня, коли тобі стало погано, а зараз очікуй, коли тебе запишуть на прийом до кардіолога або невропатолога, — розповідає Вероніка Михайлівна з Вознесенська. А хочеш швидко – йди у платну клініку. Мені здається, що цю реформу й придумали, щоб повністю перейти до платної медицини. Взагалі постає питання: лікуватися чи ні… Таблетки від тиску коштують понад 200 гривень, а їх вистачає лише на два тижні».
Дійсно, ціни на ліки «кусаються». У результаті — пенсіонери часто змушені обирати між їжею та ліками.
Харчування — розкіш, а не буденність
На базарах і в супермаркетах Миколаївщини дедалі частіше можна побачити літніх людей, які рахують копійки біля прилавків. Купівля курячих лап, кісток чи найдешевших круп стає нормою.
«Куплю картоплі на зиму, цибулі, капусти, бо м’ясо вже не для нас. Колись хоча б шматочок ковбаси брав, свинину, а тепер — тільки лапки для супу», — каже Василь Олександрович із Баштанки.
Дієтологи б’ють на сполох: через нестачу білків і вітамінів у раціоні літніх людей різко зростає ризик серцевих і хронічних захворювань.
Самотність і тиша в оселях
До матеріальних труднощів додається ще одна — людська. Багато дітей або воюють, або виїхали за кордон. Пенсіонери залишаються самі, без підтримки і без упевненості у завтрашньому дні.
«У мене чоловік помер. Син воює, невістка з онуками у Польщі, донька з дітьми у Києві, її чоловік помер. Вони самі ледь зводять кінці з кінцями. А мені головне, щоб всі були живі і здорові. Живу тільки в очікуванні, коли скінчиться війна, і вся родина нарешті зустрінеться», — каже Світлана Петрівна з Миколаївського району.
Держава повинна дбати про пенсіонерів
Експерти наголошують: проблема виживання пенсіонерів — не лише соціальна, а й моральна. Покоління, яке будувало країну, сьогодні часто опиняється поза увагою.
Підвищення пенсій не встигає за цінами, а субсидії, замість того щоб допомагати, перетворюються на складний бюрократичний лабіринт.
Миколаївщина, яка й без того пережила руйнування війни, сьогодні має подбати про найвразливіших. Літні люди — це не статистика, а живі долі, за якими стоїть усе наше минуле.
Поки що вони виживають. Але країна, яка дозволяє людям шановного віку жити в бідності, ризикує втратити не лише їхню довіру, а й власне обличчя.
