Голова Миколаївської обласної ради Ганна Замазєєва висловила свою думку щодо ситуації у КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних захворювань».
– Сьогодні провели брифінг стосовно ситуації, яка склалася навколо КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних захворювань».
Днями до облради звернулося керівництво інфекційної лікарні щодо виділення коштів з місцевого бюджету, оскільки не вистачає фінансування на заробітну плату і, судячи з публікацій ЗМІ, на харчування пацієнтів.
Ми розуміємо важливість питання боротьби з Ковід. І сьогодні, не дивлячись на те, що маємо спад захворюваності, залишається ймовірність третьої хвилі восени.
Щоб з’ясувати, чи є це проблемою однієї лікарні чи це системна проблема ми звернулися до керівників деяких ковідних лікарень з проханням надати інформацію чи вистачає у них ресурсів для вирішення поточних проблем по виплатам заробітної платні медичному персоналу та харчування і забезпечення медичними препаратами ковідних хворих.
Також, оскільки тримаємо на постійному контролі питання фінансування лікарні, одразу звернулася з цією інформацією до заступника директора Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ Дмитра Самофалова. Який повідомив, що між НСЗУ та інфекційною лікарнею укладено два договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за якими повною мірою відбувається фінансування.
Вивчаючи це питання, також виявилося, що станом на 01.01.2021 року залишки на рахунках інфекційної лікарні від НСЗУ складали 31 млн 169 тис грн, 30 млн 857 тис грн лікарня отримала з початку року за договорами на лікування хворих на ковід. При цьому видатки лікарні на перше півріччя цього року склали 58 мільйонів гривень згідно з фінансовим планом. Це означає, що на сьогодні лікарня має достатньо коштів й навіть з надлишком.
Хочу наголосити на тому, що згідно з фінансовим планом лікарні при наявності 110 ліжкомісць (штатна кількість персоналу 262 особи) найбільшою статтею витрат є заробітна плата, зокрема, 9 заступникам керівника медзакладу (а це найбільша кількість серед наших КНП) у розмірі від 80 тисяч гривен. При цьому аналіз інших лікарень показує, що, наприклад, в обласній клінічній лікарні при 510 ліжкомісць (штатна кількість персоналу 799 осіб) – 7 заступників, обласна онкологія при 250 ліжкомісць (штатна кількість персоналу 387 осіб) має 4 заступники.
Тут постає питання: ми повинні платити високу заробітну плату адміністративному персоналу чи все ж лікарям, котрі щодня наражають себе та своїх близьких на небезпеку, лікуючи пацієнтів на ковід.
Залишається й незрозумілою інформація керівництва закладу відносно нестачі фінансування на харчування пацієнтів. Очевидно, що це всього-на-всього питання неефективного розподілення коштів та керування лікарнею.
Це неефективне керування може призвести до того що НСЗУ, виконуючи умови договору для закладу який має стовідсоткове фінансування, але не може годувати пацієнтів, можуть розірвати контракт. Якщо так станеться ми миттєво втратимо 20% медичного ресурсу у подальшій боротьбі з Ковід.
Дійсно, проблема є, проте полягає вона не в нестачі фінансування від НСЗУ, а у неефективному управлінні лікарнею її керівництвом. Сподіваюсь, що дехто зробить з цієї ситуації висновки аби у майбутньому не створювати штучні проблеми, особливо в такий важкий для нас час, коли ми повинні об’єднатися у боротьбі з ковідом.
