В Николаевском районе многодетная мама успевает руководить танцевальным кружком

    Чимало стереотипів про багатодітних мам склалося у нашому суспільстві. Змучена побутом і дитячим галасом «квочка» у засмальцьованому халаті – це найпоширеніший. Якщо ж матуся, котра виховує трьох або більше дітей виглядає гарно, та ще й встигає займатися чимось, окрім малечі та хатніх справ, на думку «експертів», це – «зозуля», якій немає діла до власних нащадків, оскільки вона цікавиться, виключно, собою. Та хіба це правда? 
    Людмила Миколаївна Ісаєва проживає у селі Іванівка. Вона – багатодітна мама, яка ламає усі відомі стереотипи. Людмила виховує чотирьох дітей. Старшій Юлі 12 років, Руслану – 8, Каті – 7, маленькій Насті майже 11 місяців. Правду кажучи, вперше побачивши цю дівчину у актовій залі Іванівської школи, важко повірити, що дома на неї чекають четверо дітлахів. А ось сплутати її зі студенткою педфаку, що прийшла на практику, – легко.

    Людмила веде танцювальний гурток «Фаворит» в Іванівському сільському клубі та вчить танцювати рок-н-рол дорослих односельців. Тривалий час вона працювала, виключно, на волонтерських засадах. Але небайдужа завідуюча клубом Наталя Івасишина і батьки маленьких танцюристів вирішили, що викладач має отримувати хоч якусь грошову винагороду за свій час і старання. Сума більш ніж скромна – 40 гривень на місяць з однієї людини. Наразі ж завідуюча закладом має в планах «ввести» Людмилу до штату хоча б на 0,5 ставки, як тільки у сільської ради з’явиться така можливість.
    Танцювати Людмила почала ще в дитинстві. Проте, тоді навіть не припускала, що це заняття може посісти таке особливе місце у її подальшому житті. Тож, після закінчення школи пішла вчитися на соціального працівника. Після одруження з першим чоловіком переїхала на його малу Батьківщину – до Баштанського району, де жила вісім років.
    «Хоч я мешкала там довго, мене завжди «тягнуло» сюди, у рідну Іванівку. Все ж таки тут моє коріння, мої батьки, друзі дитинства», – розповідає Людмила.
    Після повернення додому, у художній самодіяльності почала займатися старша донечка Юля, згодом «підключилася» і мама. Зараз вже усі діти (звичайно, окрім немовляти) є активними аматорами. Та й маленька Настуня, незважаючи на свій зовсім ніжний вік, реагує на музику. І недивно, бо вже за лічені дні після пологів Людмила допомагала проводити День вишиванки та «керувала» музичною апаратурою.
    «Всі аматори клубу – і дорослі, і маленькі – одна велика родина. Важко уявити культурне життя нашого села без Люди. І якби вона не втомлювалася, ніколи не відмовить. Бувало, ми усі по черзі няньчились з маленькою Настусею під час концертів» – посміхається Н. П. Івасишина.

    Сама ж Людмила, коли завагітніла вчетверте, поривалася закінчити викладання у клубі, але піддалася вмовлянням учасників «Фавориту»: «Вони навіть казали мені, що будуть допомагати з дитиною, просили не «кидати» їх», – сміється Людмила.
    Учасники колективів її люблять і поважають. Клубу завжди допомагає Іванівська школа, а директор Наталя Мороз і завуч Олена Барсова також активні учасники художньої самодіяльності. Попри керівні посади, під час репетицій у Людмили вони – учні.
    Вона немає професійної хореографічної освіти (не проти здобути, але поки що немає можливості), проте таланту та наполегливості їй не позичати. А ще любові рідних і пошани односельців, і це – головне.

    Людмила Чайка, газета “Маяк”