У Миколаївських супермаркетах часто можна почути: «Доброго дня», «Дякую»

    За останні роки в Україні російська мова стала відходити на другий план, а чи піднявся рівень спілкування українською мовою у Миколаєві?

    Ми завітали до одного з відомих магазинів обласного центру (адміністрація не дозволила розголошувати назву їх закладу) і з`ясували, якою мовою продавці спілкуються з покупцями. З журналістами спілкувалася Христина, продавець-консультант:

    • Вас хтось налаштовував на україномовне спілкування?
    • Так, нещодавно адміністратор магазину повідомила, що тепер необхідно спілкуватися з клієнтами лише українською мовою.
    • Як Ви поставилися до цього?
    • Мене це зовсім не засмутило, вважаю, що це цілком адекватне рішення.
    • Чи виникли у Вас труднощі?
    • Ні, я вільно володію рідною мовою. Бо з дитинства розмовляю українською. Шкода, що зараз це дивує людей, почувши як я розмовляю, то часто начіплюють клеймо «село». Іноді, це дуже ображає.
    • Відвідувачі звертали увагу на те, що Ви звертаєтеся до них виключно українською?
    • Знаєте, більшість людей автоматично переходили з російської на українську, були приємно здивовані, робили компліменти. Це додавало ентузіазму в роботі.
    • Були випадки, які Вас вразили в негативному плані?
    • Не те, щоб вразило, але було дуже неприємно. Молодий чоловік, коли я сказала «Доброго дня! Чи я можу Вам допомогти?», майже з огидою відповів: «Можно по-русски, я этот язык не понимаю!». Зрозуміло, що настрій зник після такого випадку. Я відповіла, що не знаю російської мови, і це було правдою, бо словникового запасу не вистачає, щоб вільно розмовляти з людиною російською, це виглядає смішно. Але, на щастя, таке буває рідко.
    • Як Ви вважаєте, зазвучить наша рідна мова у всіх громадських закладах міста?
    • Не впевнена, але було б чудово. Все ж таки більше тих, хто спілкується виключно російською, а українська для них є просто космічним явищем. Не потрібно засуджувати людей, це право кожного. Але це ганебно! Як можна жити в Україні і не знати державної мови? Люди вивчають безліч інших: англійську, німецьку, італійську, при цьому не знають своєї рідної.
    • Що б Ви хотіли змінити в цій ситуації?
    • Я сподіваюся, що в нашій країні зникне стереотип: розмовляти російською – круто, модно, солідно, а українською – соромно.

    Після розмови з Христиною ми ще деякий час знаходилися в магазині. Помітили, що більша половина відвідувачів відповідає взаємним «Доброго дня», «Дякую», «До побачення». Сподіваємося, що українська мова у найближчому майбутньому зможе посісти важливе місце в житті мешканців  нашого міста.

    Ганна Шуляченко