Досить часто платники аліментів помилково тлумачать законодавство та вважають, що сплата аліментів безумовно припиняється як зазначено у рішенні – з досягненням дитиною повноліття, а тому виключно з цим фактом пов’язують припинення зобов’язань щодо сплати аліментів та закінчення відповідного виконавчого провадження незважаючи на наявну заборгованість, яка утворювалась у зв’язку з неналежною періодичною сплатою аліментів у встановлених розмірах протягом періоду на який аліменти присуджені. Однак, за умовами пункту 7 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено закінчення виконавчого провадження у випадку закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Тобто, незважаючи на закінчення строку передбаченого для стягнення аліментів (досягнення дитиною повноліття), виконавче провадження триватиме, а державним виконавцем вживатимуться заходи спрямовані на виконання рішення до повного стягнення заборгованості.
Такі випадки є непоодинокими на практиці.
Так, 04.02.2013 державним виконавцем Заводського відділу ДВС м. Миколаїв відкрито виконавче провадження про стягнення з гр. М на користь опікуна аліментів на утримання 2-ох неповнолітніх дітей 1996р.н. та 1999р.н. у розмірі 500,00грн. щомісячно на кожну дитину до повноліття дітей.
Незважаючи на те, що діти вже досягли повноліття (у грудні 2014 та 2017), через неналежне виконання обов’язків по сплаті аліментів утворилась заборгованість, яка за розрахунком державного виконавця склала до повноліття дітей 44359,12грн. Вжитими державним виконавцем заходами, зокрема накладенням арешту на майно боржника, у грудні 2017 року з боржника стягнуто усю суму заборгованості – 44359,12грн., і тільки після цього виконавче провадження закінчено і з майна боржника знято арешт.
Управління реєстрації НПА, правової роботи та правової освіти