В Первой украинской гимназии им. Николая Аркаса (директор Сергей Бережной) города Николаева учащиеся выпускных классов на уроках украинской литературы вместе с педагогом Натальей Яценко учатся писать футуристические зарисовки. Что из этого получилось, предлагаем ознакомиться нашим читателям.
Футуристичні замальовки на уроках української літератури
Шпаргалка для непосвячених
Футуризм – це так званий «хуліган» у всій класичній літературі. Не зважаючи на незвичну довільну побудову твору і незадумливі слова, футуризм зрозумілий лише начитаним, міркуючим людям. Футуризм, як багато «лівих літературних течій» покликаний внести нотки дебошу в ім’я більш глибокого сенсу для читача, а не звичний прозорий і пережований зміст.

Плак, плак, плак
Михайль сту-стук,
Футуризм ЗНО –
Ні-ні-ні,
Ай-ай-ай!
Треба бути, як усі –
Гуп-гуп-гуп.
Вже все сум.
В голові багато дум.
ЗНО – це одно,
А вступ – ого-го-го!
Миті, швидкості, мрії.
Чом заплакані вії?
Не журись, не барись.
Швидко за все берись.
Анастасія Кравченко
Сьома тридцять ранку.
Дзеркало. Гребінець. Вода
Сіре небо. Спіткнувся на ґанку.
Запізнився у школу. Дзинь-дзинь
Зморшки, вени, тіні під очима
Ти за ніч не спочила, та чи
мати потрібно машину
Часу, щоб зник час, що заважає завжди
Спочити. Вночі. Тихий блідо-рожевий
Шелест, що заповнює очі і ніс.
Вуха дивляться, як ти вмираєш.
Очі слухають, як ти живеш
Сонце сходить щоранку і бачать
Як встаєш ти, шукаєш себе
Чи знайдеш на сходах у ґанку.
У дзеркальній воді з гребінцем у руці
Знайдеш тінь серед ночі без місяця?
Це фіаско, повір мені, брат.
Я знайду себе, але, жаль, не сьогодні
У її блідо-рожевих очах.
Ілля Форись
Йду. Думаю. Стою.
Куди. Навіщо. Не хочу.
Штовхають. Мушу. Потерплю.
Роблю. Звикаю. Далі йду?
Стою. Не думаю. Ридаю.
Туди? Навіщо? Я не знаю.
Немає сил. Мені байдуже.
У течію втягають дуже.
Я – не я. Мене зробили.
Мене «свою» ви загубили.
Таїсія Кучерова
Не маєш хисту?
блисни
свисни
лусни
трісни
Нездара? запереч
талановитих
битих
несамовитих
лютих
вбитих
Немає сенсу?
В рядках пустка?
Ти футуризму Заратустра
Ієрофант нового Часу
Ти не такий, як біомаса
Трон сам собі створив
кривий
юродивий
фальшивий
незрозумілий
вшивий
хтивий
не футуризм –
ма
ра
зм
Владислав Басін
ТАМ
НЕМА
НОРМАЛЬНІ
МЕНЕ
ТАЦЯ
КОВАЛЯ,
МИМОХІТЬ
У ХІТЬ,
ЗІВАК
НЕ ТЕРПЛЮ
Ю
КУЛЬМІНАЦІЯ
І
Я
ходжу по білому,
йому віддаю все,
життя
тя-
тя-
тя-
дорослі – рослі спо
гади закрил…
ме…
тут.
Володимир Лукасевич
