Николаевщину всегда прославляли талантливые люди

    На Николаевщине есть много талантливых людей. Они прославляют наш край, создавая шедевры искусства. Наш рассказ об учителе, поэте из Кудрявцевской школы – Анатолии Высоцком, который писал добрые, детские стихи. Об этом сообщает Владимир Калиновский на своей странице в Фейсбук.

    – У 50-60 роках минулого століття в Кудрявцівській середній школі Мостівського району Миколаївської області працював Анатолій Олександрович Висоцький – директор, учитель і поет. Боюсь, що про нього як про поета пам’ятають лише в його школі та автор цього тексту, і то лише тому, що він досліджує історію села Мостове – колишнього районного центру зі штатною газетою райкому Компартії і райвиконкому, яка в рік, про який мова, називалася “Комуніст”.

    Прикрасою багатьох номерів “Комуніста” були ліричні, сатиричні й дитячі вірші, прозові гуморески цього талановитого чоловіка. Я хочу нагадати про нього двома його короткими віршиками, які й вас, можливо, не залишать байдужими. Отже, 1958 рік.

    Швачка
    Дарма, що маленькі у Ніночки пальці, –
    Сорочку пошила вже дівчинка ляльці.
    І гарна та лялька, вбрання до лиця їй,
    Охайною бути вона обіцяє.
    А мати радіє, цілуючи дочку:
    «Пошиє й мені вона гарну сорочку».

    Маляр
    Хлопчина малює садибу і небо,
    І річку, що вийшла гулять за село.
    Він фарби розводить, кладе там, де треба,
    Щоб все як живе на картині було.
    І гарно виходять подвір’я і хата –
    Такої картини немає ніде.
    Ще хоче хлопчина Рябка змалювати,
    Та фарби рябої ніяк не знайде.

    А.О. Висоцький продовжував публікувати свої твори і в 60-х роках у районці «Трибуна хлібороба» Доманівського району. А в 1963 р. у Державному видавництві дитячої літератури вийшла збірка його віршів «Зацвітай, садочок». І це все, що автору про нього відомо.
    Дайте нове життя цим віршикам, скористайтесь ними, якщо ви працівник дитсаду, вчителька молодших класів або українська мама.