Хто ж насправді творить історію? Можливо, це захисники вітчизни й народу, що власними силами, стараннями, та життями залишаються в історії назавжди. Так, звісно!
А може для того, щоб увійти до книги пам’яті, потрібно лише творити добро? Кожного дня, для себе, для інших, для кожного й усіх!
Предлагаем вашему вниманию статью Полины Подгородинской, ученицы 6-А класа Николаевской ООШ № 4, в рамках конкурса «Копилка добрых дел», проводимого «Николаевскими известиями» совместно с депутатом Николаевского областного совета Владимиром Фроленко.
Проте особисто мені здається, що найвірніший шлях до істини, визнання й довічної пам’яті- це шлях прекрасний, вічний. Усім відома давня мудрість про те, що лише вічне ніколи не піде у небуття.
Творці прекрасної історії… Це ті, хто йде вірним шляхом й освітлює духовним світлом особистості темну аллею незнання, ті, хто уже увійшов до історії Миколаєва, що не зупиняться перед світовою славою. У них вірять і вони серед нас. Такі вже вони- творці прекрасної історії Миколаєва. Геніальність творить майбутнє сьогодні.
Творити добро важливо у будь-якій справі. Навіть у галузі мистецтва, справжнього й благородного.
Чому ж саме мистецтво так важливе для розвитку суспільства? З часом усе змінюється, а те, що важливе нам сьогодні, скоро піде у небуття. Лише мистецтво буде живе доти, доки у наших серцях горить вогонь прекрасного.
Сьогодні я хочу познайомити вас з талановитою художницею, що родом з Миколаєва. Світлана Стасюк не з казок знає про добро, адже уся її творчість та діяльність полягає у баченні світової доброти.

Світлана керує гуртком для дітей, маленьких талантів, чиї роботи недавно були виставлені на кольоровій виставці дитячих картин. Художниця з дитинства пише дивовижні й душевно-теплі картини, які спонукають любити цей світ. Завдяки невтомній праці, Світлана Іванівна стала відома не лише у Миколаєві, а й в усій україні.
Зустрівшись з творчинею я усвідомила ті речі, про які мені розповідали. Доброта- це, перш за все, майстерність бути щасливим. Саме цим мені й сподобалася Світлана Іванівна- відкрита й життєрадісна особа, а також дуже талановита жінка.
– Щоб бути художником,- каже Світлана Стасюк,- потрібно розвиватися усе своє життя. Окрім того, що у мене дві вищі художні освіти, я маю до кінця свого життя практикуватися, щоб усі мої навички не зійшли на нуль.
Художниця провела дитинство біля бабусі, серед мальовничих сільських пейзажів та вусатих котиків. Напевно, саме тому її роботи наповнені сонцем, добротою та любов’ю до рідної землі.
«Добро потрібно робити, бо без нього наше життя не матиме сенсу. Я роблю посильний внесок: розвиваю маленькі таланти, ділюся досвідом. Нехай не всі стануть великими художниками, але я намагаюся їх надихнути, показати для них інше оточення. Духовний, естетичний світ краси й фантазії – ось, що я хочу донести до їхніх голів. Я сподіваюсь, що саме таке бачення світу буде супроводжувати їх по життю!..»
А особисто я сподіваюся, що саме такі люди, як Світлана та її учні, сприятимуть розвитку та розквітанню Миколаєва, адже хто, як не ми, молоде покоління нашої країни, станемо творцями прекрасної історії.
Я вірю у силу добра, що поруч.
Я вірю в людей, що творять його.
Які кожен день те і роблять, що можуть.
Які не для себе, які для всього.
Я вірю у тих, що не обіцяли.
Які без вагань все добру віддали.
Добро…Воно там, де його не чекали.
Лиш деякі можуть його віднайти.
Я вірю творцям, що історію пишуть.
Я вірю, бо знаю, що все буде так.
Колись, коли людство героїв запише,
Творці безкорисні зостануться там.
У вічній дорозі ми вас не забудем.
Усіх, хто себе присвятив мрії вічній.
Усім, хто добром і талантом почутий,
Повірять і ми, і великий всевишній.
Присвячується усім героям сьогодення