Є місця, які назавжди залишаються в серці людини, скільки б років не минуло відтоді, як вона переступила їхній поріг востаннє. Місця, де починалося дитинство, народжувалася дружба, з’являлися перші мрії, формувалися характери й прокладалася дорога в доросле життя. Для багатьох поколінь мешканців Рибаківки та навколишніх населених пунктів таким особливим місцем стала школа, яка сьогодні носить назву Рибаківський ліцей.
Сьогодні навчальний заклад відзначає особливу дату — 40 років від дня побудови та відкриття нової школи. Цю школу будували не тільки будівельники, а й вчителі, діти, батьки, всі члени колективу. Всі вкладали душу, серце, прикладали зусиль, додавали майстерність, щоб створити рідну шкільну родину. Чотири десятиліття історії, у яких переплелися тисячі дитячих голосів, сотні педагогічних доль, незабутні шкільні свята, перші перемоги, щирі переживання та великі життєві історії.
За ці роки змінилося багато: покоління учнів і вчителів, навчальні програми, часи та обставини. Але незмінним залишилося найголовніше — школа продовжує бути місцем, де дітей не лише навчають, а й виховують, підтримують, розуміють і допомагають повірити у власні сили.
За кожним шкільним днем, за кожним досягненням і затишком стоять люди. Педагогічний колектив, для якого вчительська праця давно стала значно більшим, ніж професією. Це щоденна відповідальність за дитячі долі, терпіння, мудрість, турбота та щире бажання передати учням не тільки знання, а й людяність, порядність, повагу до інших.
Слова вдячності заслуговують усі працівники ліцею. Адже шкільне життя складається не лише з уроків. Це щоденна непомітна праця тих, хто дбає про чистоту й порядок у приміщеннях, охайність класів, затишок коридорів і території, хто зустрічає новий день у школі та робить усе, щоб дітям і педагогам було комфортно. За чистими вікнами, доглянутими подвір’ями, охайними класами та відчуттям домашнього тепла стоїть праця багатьох людей, яку не завжди помічають, але без якої неможливе повноцінне шкільне життя.
У Рибаківському ліцеї бережуть добрі традиції. Тут особливо цінують теплі, довірливі стосунки між педагогами та дітьми, взаєморозуміння з батьками, повагу між поколіннями. Адже справжня школа — це не просто будівля, де відбуваються уроки. Це велика спільнота, у якій радіють успіхам кожної дитини, підтримують у складні моменти, разом долають труднощі та зберігають відчуття єдності навіть тоді, коли життєві дороги розходяться.
А скільки історій пов’язано з випускниками Рибаківської школи! Різні роки, різні професії, різні долі, але спільне коріння — шкільні роки, перші вчителі та знання, які стали фундаментом майбутнього. Серед колишніх учнів — люди, які досягли успіху у своїй справі, працюють на благо суспільства, виховують власних дітей, розвивають рідний край і прославляють свою малу батьківщину.
Особливого змісту сьогодні набуває слово «випускник». Адже серед тих, хто колись сидів за шкільними партами, чимало нині захищає Україну від російської агресії. Вони змінили зошити й підручники на військову форму, а звичні шкільні турботи — на надзвичайно важливу та небезпечну місію захисту рідної землі. Є серед колишніх учнів і ті, хто віддав за Україну найдорожче — власне життя.
Їхні імена та пам’ять про них назавжди залишаються частиною історії школи. Сьогодні, відзначаючи ювілей, шкільна родина з глибоким сумом схиляє голови перед пам’яттю випускників, всіх працівників школи, які пішли у вічність. Вони назавжди залишаються серед своїх — у спогадах учителів, однокласників, рідних і всієї громади.
Урочисте святкування 40-річчя відбулося сьогодні, у теплому колі друзів, гостей і людей, для яких Рибаківський ліцей — значно більше, ніж навчальний заклад. Це була нагода зустрітися, пригадати спільні сторінки історії, поділитися спогадами, сказати слова вдячності тим, хто творив і продовжує творити шкільне сьогодення.
Сорок років — це не просто дата в календарі й не лише ювілей будівлі. Це історія людей, які вкладали у школу свої знання, сили, час і душу. Це покоління дітей, які виростали тут, знаходили друзів, відкривали світ і вчилися бути людьми. Це вчителі, які пам’ятають своїх учнів навіть через десятиліття, і випускники, які, де б не опинилися, з теплотою згадують рідну школу.
Нехай Рибаківський ліцей і надалі залишається місцем, куди хочеться повертатися, де панують взаємоповага, доброта й довіра, де народжуються нові мрії та зростають гідні, сильні й небайдужі люди.
З ювілеєм, рідна школо!
