68-річна пенсіонерка прийняла у себе 200 бійців ЗСУ, втратила сина, але знайшла чоловіка для онучки, пише Bairak Oleh.
Коли почалася повномасштабна війна, її село опинилося за 7 км від ворожої артилерії.
Сусіди масово виїжджали, залишаючи Клавдії ключі від домівок і своїх тварин. А сама вона відмовилася виїзжати.
І вже 25 лютого 2022 року до неї звернулися троє військових – попросили дах над головою.
Так 68-річна Клавдія Шматко стала для двох сотень бійців другою мамою.
Її позивний – “Комбат” (так назвали її наші військові). Вона годувала їх борщем і варениками, прала одяг, ліпила пиріжки, а влітку заморожувала компоти й клала до сумок їм на позиції.
Військові спали в неї на ліжках, на підлозі та в підвалі. До того ж вона знала день народження кожного та пекла їм торти зі свічками.
А вони теж відповідали їй добром: купили їй новий бойлер, подарували телефон та навчили користуватися месенджерами. А також привезли бронежилет і каску.
Коли приїжджали з позицій, то бігли до її столу за домашньою їжею. А вона на своєму мопеді розвозила їм обіди по блокпостах.
Найважчий удар Клавдії війна завдала 30 серпня 2022 року – ракета вбила її сина Сашка прямо на заводі.
Молодший син Сергій теж пішов до військкомату. Зараз він на фронті, а його діти з бабусею. То ж онуки допомагають Клавдії приймати бійців і передавати їм, що бабуся наварила горохового супу.
А ще Клавдія Іванівна виявилася чудовою свахою. Вона познайомила одного зі своїх “соколиків” (так вона називає наших військових) – бійця Дмитра – зі своєю старшою онукою Катериною.
Вони спочатку листувалися, потім зустрілися, а згодом Дмитро публічно освідчився їй просто під час програми “Я не забуду” на каналі “Дім”. Катя сказала “Так”!
Тепер у Клавдії, яка вже мала до цього шістьох онуків і двох правнуків, є ще один – законний “соколик” у родині.
Вона втратила рідного сина, але стала мамою для сотень чужих. І планує на День Перемоги накрити стіл від хати аж до річки – щоб зустріти всіх своїх хлопців.
Це не просто історія. Це – сила українського духу.
Джерело:
