Про чудове свято пісні написала Тетяна Даниленко:
“Наша дружба з цим геніальним, не побоюся цього слова, юнаком триває вже більше двох десятиліть.
І за ці непрості роки чого тільки не відбувалося в світі загалом, в нашій молодій державі зокрема…
Час загартував його , викристалізував його таланти. Саме так Олександр Сичов – особистість талановита, багатогранна. Він чи не наймолодший був за віком, коли став заслуженим артистом України.
Це ще раз засвідчив авторський концерт під назвою “Чарівна музика – весна моя!”
Звучала авторська поезія, яка передувала блоку повністю власних пісень, чи пісень, написаних на слова відомих і не дуже поетів.
А як же без ансамблю української пісні “Вільні козаки”, створеному його батьком Федором Сичовим, в якому вже багато років працює і Олександр.
Вони як врізали українську народну пісню “Чарівниця” в обробці Олександра…
Публіка була в захваті.
Багатющий репертуар Олександра складався увесь з його пісень, хоча б музики і виконання.
Зачарували пісні на слова Ю.Гросмана “Грай, скрипалю”, Таїсія Ліщинської “Ода Кобзарю ” , Л.Пісчанської ” Ода святому Миколаю”, Н.Купрасової “Човен життя”, Л. Ржепецького “Грає скрипка “, В. Смірнова “Коли закінчиться війна”, А.Ханович “Любов понад усе “…
Програму вела прекрасна ведуча Юлія Баталіна, яка також майстерно читала вірші нашого головного героя. А яким чудовим був дует Олександра і Антоніни Лаврової!
Скажу відверто: емоції переповнювали розкішну Верещагінську вітальню обласного художнього музею.
Олександр Сичов був такий драйвовий, щирий і відвертий, що глядачі так активно аплодували, підспівували, раз за разом підносили весняні квіти.
Звичайно, було багато пісень про кохання.
І ця любов буквально лунала у кожній пісні: до єдиної, до міста, до рідної землі”.
Фото Тетяни Даниленко
