У Центральній міській бібліотеці імені Марка Кропивницького відбулася важлива культурно-наукова подія — презентація книги «Миколаївщина (1941–1944)», підготовленої науковицями Миколаївського навчально-наукового інституту права Національного університету «Одеська юридична академія».
Авторки видання — Наталія Сугацька, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри гуманітарних дисциплін, та Олена Каліцева, старша викладачка цієї ж кафедри — представили багаторічне дослідження, присвячене одному з найтрагічніших періодів в історії регіону: німецько-румунській окупації Миколаївщини у 1941–1944 роках.
Книга є результатом глибокої наукової роботи з архівними матеріалами, свідченнями очевидців та історичними джерелами. У ній детально розкрито механізми функціонування нацистського «нового порядку», показано, як змінювалося життя мирного населення під владою окупантів, висвітлено трагічні долі остарбайтерів, військовополонених, а також тих, хто опинився під загрозою знищення через своє походження.
Особливе місце у дослідженні займає тема Голокосту та геноциду ромського населення на території області. Під час презентації Наталія Сугацька з болем говорила про події в селі Богданівка — одному з найбільших місць масових убивств у Східній Європі. Саме тут було знищено понад 50 тисяч євреїв, яких під приводом «реєстрації» змушували приходити з документами та цінними речами, після чого їх чекала жорстока смерть. Людей утримували в нелюдських умовах, морили голодом і холодом, а згодом масово знищували. Також жертвами стали тисячі ромів, яких нацистська ідеологія прирікала на повне винищення.
Ці сторінки історії — не лише про факти, а про біль, який важко осягнути. І водночас — про людяність, яка не зникла навіть у найтемніші часи. Адже серед місцевого населення були ті, хто, ризикуючи власним життям і життям своїх родин, рятували євреїв. Цих людей сьогодні знають як Праведників народів світу. Їхній подвиг визнаний державою Ізраїль, а в Україні на державному рівні встановлено День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, що відзначається щороку 14 травня.
Під час презентації звучали не лише наукові факти, а й особисті історії. Наталія Сугацька з гордістю згадала своїх учениць — представниць молодого покоління, яке продовжує осмислювати історичну пам’ять. Серед них — волонтерка Аліна Титова, авторка книги «Незламні та нескоренні», та учениця Миколаївської гімназії №22 Катерина Алексієва, яка написала «Тіні на колючому дроті». Їхні роботи — свідчення того, що тема війни і сьогодні відгукується в серцях молоді.
Важливу роль у підготовці видання відіграла відома миколаївська журналістка Тетяна Даниленко, яка здійснювала літературне редагування текстів. Під час заходу вона зазначила, що, попри часову дистанцію у 89 років між подіями минулого і сьогоденням, тексти про війну об’єднує спільне відчуття — глибокий біль втрат, який не втрачає своєї сили.
Окрему увагу було приділено міжнародному значенню книги. Видання перекладене англійською мовою, що дозволяє інтегрувати українську історію в глобальний контекст і доносити правду про події Другої світової війни світові. Видавчиня Ірина Гудим особисто передала примірники до ізраїльського національного меморіалу Катастрофи і Героїзму Яд Вашем — одного з найважливіших центрів збереження пам’яті про Голокост.
Емоційним акцентом заходу стали виступи студентської молоді. Переможниці обласного конкурсу «Патріотичне серце» Дарія Шквара та Мирослава Непомняща прочитали власні твори — «Лист, який ніколи не прийде» та «Вереснева ніч». Їхні тексти вразили глибиною переживань і дорослістю думок. Вони — про втрати, біль і пам’ять, яку несе нове покоління.
Завершення презентації було світлішим за настроєм: викладачка кафедри гуманітарних дисциплін Олена Дудукіна виконала кілька українських пісень, серед яких «Ніч яка місячна». Присутні охоче підхопили знайому мелодію, і зал на мить наповнився відчуттям єдності та спільної пам’яті.
Учасники заходу — викладачі, студенти, гості — щиро подякували директору Марку Рудику за підтримку наукових і культурних ініціатив, що сприяють збереженню історичної правди.
Презентація книги «Миколаївщина (1941–1944)» стала не лише знайомством із новим виданням, а й нагадуванням: історія — це не лише минуле. Це відповідальність сучасності. І пам’ять, яка формує майбутнє.
Тетяна Макаронова
Фото Центральної бібліотеки ім.М.Л. Кропивницького м.Миколаїва
