Прийнято вважати, що математика та писемність розвивалися паралельно, коли у давніх цивілізацій виникла потреба вести облік товарів. Проте нове дослідження доводить: абстрактне математичне мислення з’явилося значно раніше — ще до того, як людина вивела першу літеру.
Про революційні висновки археологів пише ТСН.
Ключем до цього відкриття стали не глиняні таблички з розрахунками, а звичайні візерунки на стародавньому посуді. Дослідники з Єврейського університету в Єрусалимі виявили, що декоративні квіти на кераміці Халафської культури, яка існувала у Північній Месопотамії приблизно між 6100 та 5100 роками до нашої ери, — це не просто прикраса, а свідчення глибоких арифметичних знань.
Варто зауважити, що свою кераміку ці люди створювали:
- близько 8 000 років тому.
- за 2 500 років до винайдення писемності шумерами (близько 3500 р. до н.е.).
- за 3 500 років до будівництва єгипетських пірамід.
Геометрія у квітах
Вчені проаналізували близько 400 фрагментів розписаної кераміки, датованої 6200–5500 роками до нашої ери. На посуді були зображені квіткові мотиви, і дослідники помітили дивну закономірність: кількість пелюсток у суцвіттях завжди відповідала геометричній прогресії.
Художники неоліту малювали квіти виключно з 4, 8, 16 або 32 пелюстками. В одному складному візерунку було навіть 64 елементи.
«Ці числа не випадкові. Вони чітко відображають глибокі знання в галузі симетрії та здатність ділити коло на симетричні частини», — йдеться у дослідженні.
