23-річна Катерина керує шестимоторним дроном-бомбардувальником “Вампір”, який несе на ворога важкі боєприпаси. Побратими жартома називають її “Принцесою Вампірів”, а кількість влучних ударів по окупантах зростає ледь не щодня.
Про це повідомляє Оперативне командування “Південь”.
Втім, її шлях у військо почався зовсім не з мрії про службу.
Він почався з моменту, коли російські окупанти вибили двері її дому.
Катеринине селище опинилося під окупацією вже в перші дні. Колона російських танків перетворила мирне життя на темряву, у якій не було ні прав, ні безпеки, ні бодай краплі спокою.
«Ми тоді ще не знали, що сталося у Бучі й Ірпені, але жили у постійному страху й невідомості. Життя при росіянах — це не життя».
Одного дня танки окупантів кудись від’їхали, і селище зайняли українські військові. Полегшення прийшло одразу, а разом із ним — перші наслідки окупації.
«Сусідній будинок, де жили росіяни, виявився замінованим ізсередини. Коли зняли численні розтяжки, знайшли закатованого односельця».
Це стало точкою неповернення. Катерина вирішила: вона піде у військо. І вона помститься…
Катерина закінчила курси операторів FPV-дронів, отримала посвідчення, пішла до ТЦК… і натрапила на несподіванку.
«Я хотіла піти в Миколаївську бригаду, бо сама з Миколаївщини. Але мені відмовили одні, потім інші, потім треті… І тут я побачила оголошення 128 овмбр. Зателефонувала рекрутерам — і після співбесіди сказали приїжджати».
Проходячи БЗВП, Катерина вирішила, що FPV-дронів їй замало: її чоловік в іншій бригаді літає на “Немезисі”, тож чому дружина має чимось поступатися? Тому вона попросилася на курси “вампірістів”.
«Звісно, я мріяла служити з чоловіком в одній бригаді, але там сказали, що дівчат на бойову роботу не беруть. Ну, не беруть там — взяли тут. А там побачимо, хто краще літає», — сміється Катерина.
Тепер навіть тем для розмов з чоловіком стало більше, ніж будь-коли: бойові виходи, тактики окупантів, особливості керування дронами, і, навіть, жарти про командирів — все “на одній хвилі”!
«Якщо через бойову роботу доведеться вимазати руки по лікті чи зламати ніготь — не плакатиму. Але потім піду й зроблю манікюр. Попри мілітарі-романтику, хочеться часом побути дівчинкою».
Чи складно бути оператором БпЛА? «Ні», — каже Катерина. Вона вже опанувала FPV-дрони, потім “Вампіри”, а за потреби вивчить і іншу техніку.
«Ось дивіться: якщо дівчина впоралась з цією професією і все в мене виходить, то чоловікам буде взагалі “на ізі”. Якщо вони думають — йти чи не йти, хай зважують, але я б радила йти. Тут нічого надзвичайного немає. Вони точно впораються».
