Проблема виїзду за кордон жінок-депутаток давно хвилює активних громадянок, які встигають працювати, виконувати свої обов’язки перед виборцями та ще багато справ.
Про це написала на своїй сторінці у Фейсбуці Карина Артюх, депутат Козелецької селищної ради:
“У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про виїзд за кордон чоловіків до 24 років.
І знаєте, в мене виникає просте, але дуже болюче запитання до народних депутатів:
А чому ніхто не піднімає питання про можливість виїзду жінок-депутаток місцевих рад?
Мені здається, це елементарна несправедливість. Депутатство на місцях – це не професія, не посада з трудовою книжкою. Це громадське навантаження, яке жінки беруть на себе, щоб допомогти своїм громадам. Вони працюють у школах, лікарнях, бізнесі, виховують дітей, тримають на собі сім’ї. І паралельно виконують депутатські обов’язки.
А тепер – увага. Такі жінки не військовозобов’язані. Але держава ставить їх у ті ж самі рамки, що й чоловіків, які стоять на військовому обліку. Їм заборонено виїжджати за кордон, незалежно від того, депутатка вона селищної ради, міської чи обласної.
Чи це справедливо?
Чи правильно позбавляти права лише тому, що людина вирішила бути активною, брати участь у житті громади і стати депутатом?
Мені здається, що це абсолютно неправильний підхід. І якщо ми говоримо про рівність і справедливість, то потрібно чесно визнати: жінки-депутатки не є військовозобов’язаними, і їхні права мають бути відновлені.
Фактично, постановою КМУ від 27 січня 2023 року № 69 заборонено перетин кордону депутатам місцевих рад, яких в Україні понад 42 тисячі та кільком десяткам тисяч посадових осіб органів місцевого самоврядування. Депутати місцевих рад не мають статусу посадових осіб органів місцевого самоврядування, не отримують винагороди за роботу в раді та, відповідно, не можуть бути направлені у відрядження органом місцевого самоврядування, адже українське законодавство не передбачає такої можливості.
Закликаю народних депутатів України почути це питання. Бо справедливість – це основа довіри до держави.
P.S. Пишу це не від себе особисто, а від імені багатьох своїх колег-депутаток з різних громад та областей, з якими ми регулярно обговорюємо цю проблему. Ми вже зверталися до КабМіну рішенням Козелецької селищної ради, але ніяких змін не відбулося…”
Ситуацію прокоментували жінки, які стикнулися з даною проблемою. Вони виявилися безправними, не змогли своїх дітей вивезти за кордон. Деякі з них відмовилися від мандату: депутатство у громадах не повинно відображатися на їхніх родинах, заважати бути матерями, виконувати інші обов’язки.
