Жінки в Україні починають більше цінувати себе та власну силу — так звучить лейтмотив цьогорічної, вже третьої хвилі спільного дослідження Biasless і Gradus Research, у межах якого щовесни з 2023 року опитують 1000 жінок з усієї України.
Співавторка: Євгенія Близнюк, СЕО та засновниця дослідницької компанії Gradus Research.
Ініціатива, що спочатку мала на меті заміряти «пульс самопочуття» жінок в Україні у часи великої війни, з роками стала фіксатором амбіцій до лідерства, готовності відстоювання власних прав, діагностування потенціалу до перекваліфікації в традиційно доміновані чоловіками ролі.
Важлива я. Пріоритезація себе як новий вибір
Системна втома та вигоряння, гіперзавантаженість, тривалий стан невизначеності та погіршення самопочуття — явища, які стали незмінним контекстом українок з 2022 року. Але цього року ми бачимо стрибок в кількості респонденток, що обрали піклування про власне здоров’я своїм топакцентом року (з 37% у 2023 році, до 45% у 2024 та 52% у 2025 році).
Інфографіка: Gradus Research, Biasless
Готовність брати відповідальність
Цікаво, що попри погіршення самопочуття та наростання необхідності інвестувати ресурси у власне здоров’я, професійно жінки України готові до більшого. 51% респонденток вважають себе готовими брати більше відповідальності й впливу, а тоді як прагнуть його трохи менше — 46% опитаних. Тут зміна порівняно з попереднім роком майже відсутня. Але зважаючи на контекст війни та погіршення здоров’я й збільшення навантаження, відсутність пониження у показниках — неабияка перемога. І це другий красномовний індикатор того, що жінки замислюються над тим, аби не просто бути частиною змін, а створювати їх.
Інфографіка: Gradus Research, Biasless
Різницю між готовністю та прагненням можна пояснити тягарем сексистських упереджень, які все ще є частиною життя та побуту українок.
Саме вони є джерелом групи факторів, таких, як «недостатня впевненість в собі», «брак сміливості та рішучості» тощо. Все те, що має назву синдром самозванки, коли компетентні жінки не відчувають, що їхніх навичок і знань достатньо, а їхні досягнення — випадковість, а не результат міксу таланту, освіти та наполегливої праці.
Інфографіка: Gradus Research, Biasless
Про гроші без зниження голосу
Для нас цього року найбільш оптимістичною частиною відповідей була та, в якій 62% респонденток артикулювали, що гроші – є основним мотиватором до професійного зростання. І це основний фактор з майже з подвійним відривом від інших індикаторів для жінок всіх 5 опитаних нами вікових груп.
Гроші «важать» аж у 62% мотивів для зростання, тоді як індикатори особистий розвиток і нові навички, гнучкість графіку та нові можливості коливаються навколо 30%.
Інфографіка: Gradus Research, Biasless
І ця відповідь архіважлива та багато обіцяє. Чому? Тому що переважну більшість жінок змалечку вчили бути стриманими, не бути нескромними, не висовуватися, «не просити, а чекати коли помітять та запропонують».
Жінки хочуть достатньо заробляти. І самі собі в цьому зізнаються, і дають чіткий сигнал роботодавцям. Адже фінансова свобода — це джерело ширшого вибору та безпеки для жінок та їх дітей. А ще — передумова стрімкого поступу на ниві гендерної справедливості.
Жінки вже прийшли. Де всі інші?
Тож «Пульс жіночого самопочуття -2025» — свідчення про зсув у свідомості жінок в Україні щодо власної сили та низки бар’єрів та обмежуючих упереджень, що їх оточують.
Українки дозрівають до нової емансипації — не гучної й радикальної, а тихої та структурованої, з фокусом на дію. Вони не вимагають — вони будують. Але для стійкого результату їхня впевненість має зустрітися з інституційною підтримкою. І що швидше, то менше ми всі втратимо. Бо цифри дослідження однозначні: сьогодні жінки вже готові брати своє. І в грошах. І в можливостях. І у відповідальності.
