Головне управління ДСНС України у Миколаївській області продовжує розповідати про мужність та відданість рятувальників, які щодня ризикують власним життям заради безпеки інших. Сьогоднішній герой — сапер Олександр Рак.
Ранок починався, здавалося б, звично — звуки сирен та вибухів давно стали частиною повсякденності для українців після 24 лютого 2022 року. Але для сапера — це не просто гучні сигнали тривоги. Це виклик, на який треба реагувати.
Олександр разом зі своєю піротехнічною групою працював у районі, куди щойно прилетіли ворожі снаряди. Їхнє завдання — знешкодити смертельні уламки війни: касетні боєприпаси, міни, артилерійські снаряди. Вони повертали мир на території, де ще хвилини тому було пекло.
«Ми все відзначили, почали працювати, — пригадує Олександр. — І раптом — вибух. Один із касетних боєприпасів самоліквідувався. Я стояв зовсім поруч. У вухах зазвучав дзвін, усе попливло… Пам’ятаю, як хлопці кинулися до мене і почали надавати першу допомогу. Тільки коли з мене зняли бронежилет і я побачив кров — усвідомив, що отримав поранення».
Попри травму, Олександр говорить, що фізичного болю майже не пам’ятає. У пам’яті — обличчя побратимів, їхня миттєва реакція, злагоджені дії, турбота.
Читайте також: Черговий етап великого обміну: з російської неволі визволено групу важкопоранених і тяжкохворих Захисників.
«Найважливіше — відчуття плеча товариша. Усвідомлення, що ти не один, що твоя робота — важлива, що твоя команда завжди поруч. Саме це дає сили повертатися до справи, навіть після поранення, навіть після страху», — каже сапер.
Історія Олександра Рака — це не лише про ризик і обов’язок. Це про людяність, підтримку й незламність. Такі історії — щодня. Такі люди — серед нас.
Дивіться відео: https://www.facebook.com/DSNSMYKOL/videos/717402244016135
