У жителів Миколаївщини накопичується невдоволення діями представників місцевої влади. Четвертий рік війни. Складна економічна ситуація, моральне виснаження, страждання мешканців Миколаєва без питної води, намагання влади скоротити навчальні заклади в районах області, реорганізувати медичні установи… Проблем дуже багато.
Тож люди дедалі частіше ставлять запитання: чому ті, хто має піклуватися про громадян, займаються переважно публічністю, а не реальною допомогою?
У соціальних мережах та під час розмов у транспорті, на вулицях обласного центру та у громадах усе гучніше лунає критика на адресу місцевих органів самоврядування, депутатського корпусу та чиновників. На фоні всіх проблем, війни, у Миколаєві та населених пунктах області чиновники активно відвідують масові заходи, вручають грамоти, беруть участь у фотосесіях. Створюється враження, що головне – залишатися в кадрі, а не вникати в потреби людей.
Своїми думками діляться й самі мешканці регіону:
– Катерина, 43 роки, вчителька з Миколаєва:
«У наших дітей відсутня можливість навчатися офлайн, у школі не зробили укриття, а в місті витрачають бюджетні кошти на парки і сквери. Чиновники заховалися від людей і не дбають про нас».
– Петро, 56 років, мешканець Вознесенського району:
«Я щомісяця переказую гроші волонтерам, бо знаю, що хлопцям на фронті треба. А що робить влада? Хто з них зняв з себе премії чи службовий транспорт, щоб допомогти ЗСУ?»
– Людмила Петрівна, пенсіонерка з Баштанського району:
«Дуже гарно фотографуватись на святах і вручати подяки. От у нас планують закрити школи. І що далі? Возити таку кількість дітей під час війни до сусіднього села? А вчителів викинути? Декому залишилося по 2 роки до пенсії? Де елементарна увага до людей?»
Окрема тема — непріоритетні витрати з бюджету. У місті продовжують будувати паркани, у громадах — ремонтують фасади, замінюють бордюри, встановлюють паркани на кладовищах, витрачаючи мільйони бюджетних коштів, закуповують лавки… І все це — в умовах, коли фронт потребує кожної гривні, а забезпечення військових тримається здебільшого на їхніх рідних, волонтерах.
Читайте також: Рятувальники «обмили» водія та авто водою з пожежного рукава: на Миколаївщині на заслужений відпочинок провели колегу-вогнеборця.
Чимало громадян запитують: хто з представників місцевої влади надав особисту грошову допомогу ЗСУ? Прості люди збирають кошти на дрони, авто, амуніцію, натомість звіти від чиновників часто обмежуються формальностями.
Сьогодні більшість мешканців міст, сіл, селищ виживають. Люди вимушені сплачувати комунальні платежі, купувати їжу, ліки, одягати дітей… А вони бачать, як представники влади збільшують свої статки під час війни.
