Регіональне управління Сил територіальної оборони “Південь” повідомляє про бойовий шлях В’ячеслава:
— Я кадровий військовий. Проходив службу в навчальному центрі в Десні, брав участь в АТО, потім — військова служба правопорядку. У 2021 році у мене закінчився контракт. А з початком повномасштабного вторгнення я знову мобілізувався, — розповідає В’ячеслав на псевдо «Сява», боєць окремого батальйону 122 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ.
Свою військову службу він розпочав ще у 2011 році. З 2014 року, з того моменту, коли В’ячеслав вперше потрапив у зону бойових дій, він зрозумів, що росія здійснить спробу масштабного наступу, з більшими силами та інтенсивністю. 24 лютого 2022 року саме так і сталося.
— Коли почалося повномасштабне вторгнення, я відразу зайнявся евакуацією своєї родини. А потім пішов до військкомату. Спочатку був у комендантській роті. Згодом, коли її розформували, потрапив до мінометної батареї, — ділиться спогадами захисник.
В’ячеслав ніколи не працював з мінометами. Але він переконаний: якщо уважно слухати, запам’ятовувати та вчитися – все обов’язково вийде!
— Я завжди був піхотинцем. І хоча навчитися працювати з мінометами мені було не складно, свій перший бойовий досвід, саме на посаді мінометника, досі пам’ятаю. Коли ми відбивали штурми, було важкувато, якщо чесно. Бо інтенсивність боїв висока і треба все врахувати: розрахунки, коригування, різні типи мін. До того ж над нами постійно літали ворожі дрони та заважали ефективно працювати. Але я швидко адаптувався. Бо розумів, що таке служба, і як це бути військовим, — говорить «Сява».
Зараз В’ячеслав виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку і мріє про те, щоб ця війна закінчилася нашою перемогою, щоб ми всі приїхали додому та мали змогу обійняти рідних.
— Український народе, допомагайте нам! Підтримуйте захисників. І все буде добре. Переможемо!
