Двадцятисемирічний Євген Дзюбас вже майже рік обіймає посаду заступника начальника 2 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Миколаївській області.
За цей незначний проміжок часу на його рахунку чимало оперативних виїздів на ліквідацію наслідків пожеж, надзвичайних подій та ситуацій, але спогади про них він намагається залишати на роботі аби йти додому до найрідніших у емоційному спокої та рівновазі, пише Аспект.
“Моєму синові Левові зараз рік. Я щиро сподіваюсь, що йому ніколи в житті не доведеться побачити те, з чим стикаються зараз рятувальники під час виконання службових обов’язків — жахливі пожежі, руйнації будинків, загибель людей. Нам необхідно вибороти перемогу аби наші діти жили в мирі та безпеці”, – каже капітан служби цивільного захисту.
До початку повномасштабного вторгнення він працював у наглядово-профілактичному блоці, але з першого дня війни, коли російські війська почали прицільно бити по житловим кварталам, всі зрозуміли, що роботи у вогнеборців буде багато. Тож, тим хто мав допуск для гасіння пожеж було запропоновано перекваліфікуватись. Євген погодився, і не пожалкував. Він каже, що його надихають та додають сил випадки з порятунку життя людей.
“Кожен сьогодні робить те, що вміє, в тому числі й задля боротьби із наслідками збройної агресії. Я обрав цю професію і для мене надважливо, щоб мною пишалась моя родина — син Лев та дружина Олена. Це дійсно цінне для мене. Тому, де б я не був, яку посаду не обіймав, завжди намагаюсь виконувати роботу на сто відсотків, а якщо можливо то й сто один!”
