Чи реально зараз мобілізувати 500 тисяч українців? Чому досі є корупція серед воєнкомів? Через що контрнаступ не вдався і чого очікувати від війни у 2024 році? Генерал ЗСУ Дмитро Марченко в ексклюзивному інтерв’ю DW, пише Аспект.
На актуальні запитання DW відповідає генерал-майор Збройних сил України Дмитро Марченко.
DW: Пане Марченку, зараз досить гостро стоїть питання мобілізації в Україні. На нещодавній підсумковій пресконференції президент Зеленський зазначив, що від військових є запит на ще 500 тисяч мобілізованих в Україні. Яким чином, на вашу думку, їх можна мобілізувати та в які терміни?
Це дуже гостре питання, яке зараз стоїть. На жаль. Ті добровольці, які хотіли добровільно піти до лав ЗСУ для того, щоб чинити опір Росії, “закінчилися”. І ми побачили нову проблему, з якою не стикалися раніше, що люди не дуже розуміють того стану, в якому зараз опинилися ті, хто воює вже два роки. Тобто люди виснажені. Їм треба відпочити, їм треба відновити сили. І для того, щоб це зробити, в нас мають бути резерви. Я думаю, що спільними зусиллями з місцевими органами самоврядування, з поліцейськими, з військовими ми таки зможемо донести до нашої чоловічої частини України інформацію, що потрібно чинити опір. Якщо ми не дотягнемо цю війну, то ви ж розумієте, що іншого шансу у нас вже не буде.
Дмитро Марченко
Люди були потрібні на вчора
На мобілізацію 500 тисяч українців потрібно 500 мільярдів гривень, казав президент. На що саме у мобілізаційному процесі необхідна така сума?
Кожного солдата треба одягнути і нагодувати, його треба навчити. Тобто ці кошти призначені саме для того, щоб зі пересічної цивільної людини зробити бійця, який впевнено поводитиметься на полі бою. А це досить недешево коштує, ми це всі розуміємо.
Крім того, повернуться бійці на відновлення: їх треба одягнути, їм треба відремонтувати техніку, їх треба нагодувати і полікувати. Це теж кошти. Тобто це цілий комплекс, який має бути виконаний. Якщо ми його не виконаємо, то я не знаю, що буде завтра. Ви ж бачите, що ми несемо втрати. І ворог несе дуже великі втрати, але ворог навчився їх дуже швидко поповнювати. Ми маємо робити так, щоб не відставати від цих темпів.
А Україна зараз відстає?
Зараз, на жаль, трошки відстаємо.
Як ви як військова людина ставитесь до ініціативи зниження порогу мобілізаційного віку з 27 до 25 років?
Ставлюся дуже позитивно, тому що, ви ж розумієте, коли йдуть чоловіки віком 50-55 років, тоді як 25-річні хлопці не мобілізуються, це не дуже справедливо. Тобто 25 років – це і є той стан людини, будь-якого чоловіка, як кажуть, в розквіті сил. І якщо ви подивитеся на тих, хто воює з того боку, то там основна маса – це молоді хлопці. Ми розуміємо, з ким ми воюємо, – це переважаючі, дуже переважаючі сили. І ми мали бути до цього готові, ми мали про це думати, і цей захід вкрай необхідний.
Чи підтримуєте ви ідею мобілізації жінок в Україні?
За бажанням. Якщо жінка бажає, то вона може призватися. Якщо вона не бажає, то закривати дірки жінками тоді, коли купа чоловіків ховається десь за кордоном… Ну, я не знаю, як вони потім повернуться і будуть цим жінкам дивитися в очі.
А чи є рекрутинг у ЗСУ дієвим у процесі мобілізації?
Рекрути є, але, на жаль, ми маємо зараз об’єднати всі зусилля військових, цивільних, силових структур не для того, щоб виходити на вулиці й ловити цих військових, а для того, щоб пояснювати, що це обов’язок кожного зараз захищати свою домівку. Треба трошки поміняти підхід. Робити в даний час якусь реформу призову чи процесу мобілізації, думаю, не дуже вчасно. Тому що ми розуміємо, що ми зараз набираємо людей, які нам потрібні були на вчора, навіть не на сьогодні. І тому, ви ж розумієте, що кожна реформа може відбутися, а може і не відбутися. Тому ризикувати на даний час ми не маємо права.
Не всі звільнені були поганими воєнкомами
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зазначив, що воєнкоми у регіонах, яких масово звільнили цьогоріч у серпні, цитую, “були професіоналами”, “вони знали, як це робити, тобто мобілізувати, а їх немає”. Володіючи ситуацією, зокрема, на півдні, ви бачите, як звільнення цих воєнкомів вплинуло на мобілізацію?
Так, я відчуваю, і я це бачу. На жаль, воєнком – дуже специфічна професія. Не можна просто взяти будь-якого майора або підполковника, призначити й сказати, що від сьогодні ти будеш воєнкомом і маєш робити ту складну роботу. Так, були певні проблеми. Була розвинута корупція. Але є відповідні органи, які мали з цим боротися (…) Ви ж розумієте, що не всі були поганими воєнкомами. Погані люди є всюди. Вони є і були, і будуть. І навіть серед тих, яких нових попризначали, повірте мені, що будуть випадки, коли вони будуть займатися неправомірними діями. Але для цього, як я сказав, є відповідні органи, які мають з цим боротися. Просто так знімати всіх професіоналів і призначати людей з боку – вважаю, це не вирішить проблем. Вони ж не вкрали вчора, або сьогодні, або на минулому тижні – вони це робили роками, і роками хтось на це закривав очі. Були професіонали, які не займалися цим. Ми мали зробити так, щоб вони не крали і не брали хабарі. Оце ми мали зробити, тобто ДБР, СБУ і прокуратура.
Але загалом нові воєнкоми справляються з потребами мобілізації?
Ми це побачимо, коли набиратимемо ту кількість людей, яка нам потрібна. Але станом на нині ви бачите, що відбувається. Оці походи по містах, заходи в квартири, в приватні сектори, до людей додому. Це точно не їхній обов’язок, і вони точно не мають права цього робити. Однак вони змушені, тому що ви ж розумієте, що змушені керівники поповнювати втрати. Ми змушені це робити. Якщо ми цього не робитимемо, то рано чи пізно у зв’язку з втратами підрозділи будуть закінчуватися і в зв’язку з тим будуть втрачатися території. Цього ми не можемо допустити.
Прогнози щодо перебігу війни не спрацьовують
Добігає кінця 2023 рік, другий рік повномасштабної війни в Україні. Наразі українські та іноземні посадовці, воєначальники, експерти дуже по-різному називають той етап війни, на якому перебуває Україна. І “кризовий етап”, і “вирішальний”, навіть “глухий кут”. Як, на вашу думку, можна правильно назвати цей етап війни з Росією?
У мене були там якісь мої особисті думки, але дуже складно сказати, на якому етапі ми знаходимося. Дуже складно. Якщо в минулому році можна було робити якісь прогнози, то цей тяжкий 2023 рік показав, що ніякі прогнози не спрацьовують. Я можу проаналізувати те, що робиться на моєму напрямку – там зараз дуже тяжкий етап. Але давайте ми не будемо підказувати нашому ворогу. Наші війська, морська піхота, піхота, артилерія відбили плацдарм, зайшли, закріпилися. Що буде далі? Ви будете спостерігати.
