До редакції “Аспекту” надійшов лист щодо булінгу з боку персоналу, спрямованого на покупців, у магазині Миколаєва. Мешканка міста Тетяна написала:
“Сьогодні після відвідування музею вирішила зайти за покупками в магазині “Марс”. У елегантно одягненій літній жінці, що стоїть переді мною, впізнала свою колишню сусідку. Перекинулися парою слів, пожартували на тему про те, що в кожному магазині повинен висіти плакат: “Не забудьте купити сіль і сірники”. Молода продавщиця дуже чемно нас обслуговувала. Але тут несподівано в нашу приємну бесіду втрутилася її колега з відділу вин. Вона грубо образила і принизила мою літню сусідку в присутності великої кількості людей, до речі, розмовляючи мовою країни-агресора. Підкреслила, що вона зібралася обідати, але тепер у неї зіпсований апетит. Мабуть, ця дама безнадійно застигла в совковому минулому, коли кожна хамовита дівчина за прилавком відчувала себе непогрішною богинею.
Дуже хотілося б, щоб про цей випадок серйозно задумався власник магазину. Особисто я твердо вирішила ніколи більше не витрачати там свої гроші”.
Сподіваємося, що власник цього закладу зробить висновки і вибачиться перед жінкою, що постраждала від грубості його співробітниці. У той час, коли жителі доблесного Миколаєва потерпають від війни, обстрілів, стресів, переживань, – знаходяться представники сфери обслуговування, які замість приємного спілкування та грамотного надання послуг, дозволяють собі принижувати та ображати відвідувачів, до того ж, ще й спілкуються мовою окупантів.
Треба зазначити, що городяни приходять не просто поговорити, а витрачають свої зарплати чи пенсії, купуючи товар.
