Вони звикли рано вставати, працювати сумлінно, шанувати свою професію. Це не така вже й легка справа – випікати хліб. Та ще й працювати на виробництві, продукція якого відома не тільки на Миколаївщині, а й поза межами області, на Миколаївському хлібозаводі № 1.
Розповімо про родину Занохи. Старший Заноха, Олександр, працює вже понад 16 років. Наразі працює укладальником на третій лінії, де формується батон “Звичайний”, який дуже люблять миколаївці. Спокійний, розсудливий, відповідальний. Він 12 років тому запропонував прийти на підприємство своїй дружині, Олені. Вона погодилась і з тих пір подружня пара не зраджують професії, колективу.
– У нас дружний, надійний колектив. Ми розуміємо один одного, допомагаємо у скрутну хвилину. Роботи не цураємося. Війна наклала свій відбиток на кожного з нас. Втім, коли ми починаємо працювати, то робимо це з гарним настроєм, щоб виробляти якісну продукцію, зроблену з душею. Ані тривоги, ані вибухи не відволікають нас від роботи. Ми пам’ятаємо, як важко було з хлібом на початку війни, як мешканці віддалених сіл очікували хліб, тож знаємо ціну кожної хлібини, наскільки важливо, щоб вона була в оселях наших земляків, – розповідає Олена Заноха. – Ми живемо у селі Новопетрівка Новоодеського району. Вже звикли добиратися на роботу. Коли ми вдома (працюємо змінно, по графіку), то треба впоратися по господарству, на городі. Але ми з чоловіком звикли до сільської праці. Нас це не обтяжує. Робота для нас – це другий дім, наша друга родина. Незважаючи на складнощі, війну, наше керівництво зуміло створити пристойні умови, стабільно виплачувати заробітну плату, дбати про нас. Наша Альона Анатоліївна Ракова – вимогливий, порядний, розумний керівник і добра людина. Навіть не уявляю, як наш хлібозавод вистояв би та ще й досягав успіхів, якби не таке керівництво!
Разом з батьками вже чотири роки поспіль працює їхня донька, Оксана Верескун. Спочатку була формувальником тіста, а потім стала пекарем. Вона працює на 8-їй лінії. Випікає хліб, солодку випічку. Оксана з захопленням розповідає про булочки з маком, смачні рулети:
– Ви не знайдете таких виробів у Миколаєві та в області. Наші батони, хліб, випічка – найкращі! Ми не додаємо розпушувачів тіста, все натуральне і смачне. Ми вкладаємо душу, виготовляючи своїми руками кожну хлібину, кожну здобну булочку. У нас на підприємстві є давня традиція – виготовляти натуральну продукцію. Як не складно, а ми не відступаємо від цієї задачі. Тому, я з гордістю завжди кажу, що працюю саме тут, на Миколаївському хдібозаводі № 1. До речі, мені запропонувала сюди прийти моя рідна тітка, Тетяна Возіян, яка з членів нашої родини має найбільший стаж роботи на підприємстві – 20 років.
Це справжня відданість праці і заводу! Ніхто з нашої родини не збирається покинути роботу. Хоч іноді буває страшно, особливо – в перші місяці війни і тоді, коли ракета попала на нашу територію. Добре, що всі залишилися живі. Ми тут всі стали рідними. Розуміємо, що хліб – це порятунок під час війни. Нам допомагають майстер, Ірина Діденко, технолог Олександр Яцків. Вони дають поради, підтримують. У кожного працівника свої обов’язки. Слідкуємо за температурою, за вагою, за формуванням виробів. Якщо не подобається, переробляємо, щоб до покупця дійшли досконалі, смачні, якісні вироби.
Цікаво, що кожен з членів родини вважає хліб золотом, а свою працю – відповідальною і необхідною. Можна стверджувати, що родина Занохи-Возіян-Верескун створила власну династію на Миколаївському хлібозаводі №1.
Тетяна Одинцова
Фото з сімейного архіву родини Заноха
