Давно відомо, що на Миколаївщині є лідер з випікання якісного хліба та смачної випічки. Це – Миколаївський хлібозавод № 1, яким протягом дев’яти років керує Альона Ракова.
Про проблеми та їхнє подолання під час війни – сьогоднішня розмова з заступником директора підприємства з технічних питань Сергієм Тюлюковим.
- Як давно Ви працюєте на хлібозаводі?
- Прийшов на це виробництво ще у далекому 2000 році, 1 березня, коли керівником був Анзор Шотович Ішхнелі. Мене прийняли на посаду головного механіка після серйозної співбесіди. Вже тоді я побачив, яке це велике підприємство, де працюють завзяті люди, закохані у професію. Відтоді багато часу плинуло… У 2006 році я став головним інженером, додалося функціональних обов’язків. А вже з 2015 року працюю заступником директора з технічних питань. На цю посаду мене призначила наш нинішній директор Альона Анатоліївна Ракова, яка душу вкладає у розвиток підприємства, у стабілізацію його роботи в складний для усіх період, у покращення життєдіяльності колективу.
- Цікаво, чому вирішили обрати саме хлібозавод? Чи це сталося випадково?
- Ні, не випадково. Я вивчав виробництво, мені подобається займатися з обладнанням, керувати виробничими процесами, розробляти та втілювати у життя нові технології. Хліб – дійсно всьому голова. Це основний продукт для людини. Коли він випікається – це наче народжується нове життя. Цей процес захоплює і приваблює. Хліб – як живий організм. Якщо йому не приділяти достатньо уваги, він не стане якісним і смачним.
- Розкажіть, будь ласка, про специфіку своєї роботи.
- Я відповідаю за організацію та контроль технічної і технологічної служби. Усі технологи, майстри, транспортна служба, головний механік, головний енергетик підпорядковані мені. Разом ми виконуємо усі задачі, які стосуються безперебійної роботи підприємства. У нас всі процеси автоматизовані. Стоять дозувальні комплекси. Усі технологічні параметри, такі як температура, вологість, час, контролюються на всіх етапах виробництва шляхом програмного забезпечення. Оператори, машиністи постійно контролюють і коригують процеси, щоб не було збоїв. Якщо приходять молоді кадри, ми навчаємо їх, зацікавлюємо. Одне з головних завдань – розвиток підприємства. Час не стоїть на місці. Нам потрібно не тільки встигати за новими технологіями, а й самим створювати нове, щоб випереджати інших. Тож ми закуповуємо нове обладнання, прагнемо бути в перших рядах хлібної галузі. Якщо у 2000 році ми використовували ручну працю, то зараз все автоматизовано, від подачі на лінію сировини до виходу готової продукції.
- Чим відрізняється Ваша робота у воєнний час від тієї, яка була у мирні дні?
- Так, дуже відрізняється, особливо у перший рік війни. Ми дуже потерпали від постійних відключень електроенергії. Світло виключили – одразу збій: «злетіли» усі програми. Доводиться розпочинати спочатку. А це велике навантаження. Нам потрібно починати «з нуля», щоб знову запрацювала кожна лінія. Гуртом ліквідовуємо аварійні ситуації, а це потрібно робити швидко, бо тісто, повторюся, – це живий організм. Для виготовлення хліба потрібен пар, який раніше поступав з котельної. Але ж при системних відключеннях електроенергії неможливо забезпечувати доступ пару на лінії саме звідти. Тож ми змонтували парогенератор, щоб лінії зробити автономними та вони могли виробляти пар. Нам вдалося досягнути успіху у цьому питанні, коли воїни ЗСУ звільнили Херсон. Щира вдячність їм! Все робимо своїми силами, у нас достатньо досвідчених, працьовитих і талановитих фахівців.
- Ви так завзято розповідаєте про роботу, а залишається час на спілкування з сином?
- Мій син – це моя гордість! Максим цього року закінчив школу, також одержав диплом Комп’ютерної академії «Шаг», де здобув важливі для нього навички програмування. Йому це дуже подобається. Він подав документи до Одеського політехнічного інституту на факультет програмних технологій. Нехай здобуває професію, яка йому до вподоби, щоб став гарним фахівцем.
- Хай щастить синові! Наостанок скажіть кілька слів споживачам хліба: чому Ви їм рекомендуєте саме продукцію Миколаївського хлібозаводу № 1?
- Наш хліб не тільки цілком натуральний, без зайвих консервантів, хімічних домішок, але й він якісний, смачний, випечений не тільки у печі, а виплеканий душею кожного працівника! Наш хліб – найкращий!
Ось такі люди працюють на важливому соціальному виробництві. Так, хлібозавод можна вважати саме соціальним підприємством. Тому що його працівники забезпечують жителів Миколаївщини найнеобхіднішим продуктом – хлібом. А в умовах війни цей колектив став докладати ще більше зусиль, працювати ще більш відповідально. Сподіваємось, що шана людей і підтримка влади сприятимуть процвітанню Миколаївського хлібозаводу № 1 та його працівників.
Тетяна Одинцова
Фото Миколаївського хлібозаводу № 1
