Як на Миколаївщині проходить акредитація освітньо-професійних програм

Справжньою топ-темою у сфері фахової передвищої освіти на сьогодні є акредитація освітньо-професійних програм за новою процедурою. Відповідно до Закону України «Про фахову передвищу освіту» відповідальність за здійснення акредитації покладено на Державну службу якості освіти України. Тож, аби отримати відповіді на всі актуальні запитання з цієї хвилюючої багатьох освітян теми, ми вирішили поспілкуватися з начальницею управління Державної служби якості освіти у Миколаївській області Тетяною Голубченко.

– Пані Тетяно, поясніть, будь ласка, нашим читачам, що ж саме являє собою акредитація освітньо-професійних програм? Що вона має на меті?

Акредитація освітньо-професійних програм – це нова надважлива процедура, спрямована в першу чергу на формування нових підходів, мети та візії освітнього процесу. І ми зараз говоримо не тільки про встановлення відповідності освітньо-професійної програми вимогам законодавства, а першочергово йдеться власне про якість освітньої діяльності закладу, наскільки якісні знання отримують здобувачі освіти за пропонованою ним програмою.

Розробляючи нове Положення про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти, Державна служба якості освіти спиралася на кращий європейський досвід у поєднанні з передовими вітчизняними практиками. Саме завдяки цьому визначена у Положенні нова процедура акредитації має кінцевою метою не оцінити, а в першу чергу підтримати заклади освіти, допомогти зрозуміти сильні та слабкі сторони освітньо-професійних програм, і, зрештою, стимулювати заклади до поступу у напрямку якості знань.

– Яким чином здійснюється оцінювання освітньо-професійної програми під час акредитації та хто його проводить?

Оцінювання освітньо-професійної програми, а також освітньої діяльності закладу освіти за цією програмою, здійснюється у формі акредитаційної експертизи, яку організовує Державна освітня установа «Навчально-методичний центр з питань якості освіти», уповноважена Державною службою якості освіти.

Безпосередньо саму акредитаційну експертизу освітньо-професійної програми проводить спеціально сформована експертна група у складі представника територіального органу Служби та двох експертів, один із яких очолює групу. Новим є те, що експерти працюють переважно дистанційно, виїзд для роботи у закладі освіти здійснюється, як правило, лише представником відповідного управління Служби. До речі, акредитаційна справа ведеться виключно в електронному вигляді. При цьому керівникові закладу надається право надати власні письмові зауваження у разі незгоди з висновками експертної групи.

Кожна акредитаційна справа надалі подається на розгляд Акредитаційної комісії – дорадчого органу Служби у складі 25 членів, 17 з яких, акцентую на цьому, є фахівцями закладів вищої та фахової передвищої освіти, а інші 8 – представниками Служби й уповноваженої установи.

А чи можете Ви пояснити з яких конкретних кроків складається процедура проведення акредитації освітньо-професійної програми?

Так, звісно. Спершу заклад освіти в період з 1 травня до 1 липня має подати електронну заяву про намір акредитувати освітньо-професійну програму. Надалі, до кінця липня департамент контролю у сфері вищої, фахової передвищої освіти і освіти дорослих Служби розробляє графік прийняття заяв про акредитацію. Наступний крок – відповідно до затвердженого графіка прийняття заяв заклад освіти в електронному вигляді подає необхідний пакет матеріалів, а департамент Служби проводить їх попередній аналіз.

Після завершення підготовчого етапу Навчально-методичний центр з питань якості освіти готує наказ і формує склад експертної групи, проводить акредитаційну експертизу та складає звіт за її результатами. А вже Акредитаційна комісія приймає рішення щодо акредитації, умовної акредитації, чи відмові в акредитації освітньо-професійної програми. Загалом проходження процедури триватиме близько 2 місяців.

Хочу нагадати, що Службою вже розпочато процедуру акредитації, тому закликаємо заклади фахової передвищої освіти Миколаївської області, що планують випуск у червні 2022 року і не мають акредитації, подавати документи для її проходження вже з березня.

– Як закладу фахової передвищої освіти дізнатися який саме пакет документів слід зібрати та подати для проходження акредитації?

Це дуже просто. Весь перелік документів і матеріалів від закладу освіти, а також всі форми, зразки та бланки можна знайти на вебсайті Державної служби якості освіти у розділі «Діяльність – Акредитація».

Зібрані закладом освіти документи подаються онлайн, в електронному вигляді, також через форму на сайті Служби за покликанням: https://sqe.gov.ua/diyalnist/akreditaciya/.

Крім того, за потреби додаткової інформації щодо процедури акредитації її також можна знайти на сторінці Навчально-методичного центру з питань якості освіти: http://ak.gov.ua/.

– Розкажіть, будь ласка, які рішення можуть бути ухвалені за результатами акредитаційної експертизи? Що ці рішення означатимуть для закладу освіти?

За підсумками проведення акредитаційної експертизи Служба ухвалює одне з трьох передбачених Положенням рішень, а саме: про акредитацію освітньо-професійної програми, про умовну (відкладену) акредитацію освітньо-професійної програми, або ж про відмову в акредитації освітньо-професійної програми.

Якщо з першим варіантом рішення все зрозуміло, то у випадку умовної (відкладеної) акредитації проводиться постакредитаційний моніторинг, у ході якого Служба через своїх експертів відстежує роботу над удосконаленням освітньо-професійної програми, приведенням її у відповідність до критеріїв, визначених у Положенні. Якщо заклад підтвердить повне усунення виявлених недоліків, Акредитаційна комісія, після розгляду відповідних матеріалів, може прийняти рішення про акредитацію освітньо-професійної програми без повторного надання пакета документів.

У разі ухвалення рішення про відмову в акредитації заклад освіти не раніше ніж через 1 рік зможе подати документи для акредитації цієї самої освітньо-професійної програми. Тоді експертна комісія має підтвердити факт усунення усіх недоліків і скласти звіт. Надалі Служба проводить акредитацію відповідно до вимог Положення.

При цьому, дуже важливий момент, на який я хочу звернути увагу: заклад освіти, який здійснює підготовку фахових молодших бакалаврів за освітньо-професійною програмою, в акредитації якої відмовлено, має право, за наявності ліцензії з відповідної спеціальності, продовжувати освітню діяльність за даною освітньо-професійною програмою з видачею документа про здобуту фахову передвищу освіту.

– І наостанок, пані Тетяно, поділіться що отримають самі здобувачі освіти від цього процесу?

Впевнена, що беззаперечну користь від запровадження нової процедури акредитації отримають не лише заклад і здобувачі освіти, а в перспективі – і замовники професійних кадрів, тобто роботодавці, і суспільство в цілому. Адже мова йде про надання й отримання якісних знань і навичок, які є важливою інвестицією в майбутнє людини та держави.

На мою думку, це саме та мета, на якій ми маємо зосередитися під час напрацювання реально дієвої, прогресивної моделі акредитації освітніх програм закладів передвищої освіти, орієнтованої на поступ у напрямку якості знань.

Раніше повідомлялося, що вчителі Миколаївщини можуть досягти професійного успіху за допомогою сертифікації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *