15 грудня 2021 року в Брюсселі провели саміт “Східного партнерства”. У заході взяли участь глави держав і урядів країн ЄС та східноєвропейських країн – Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України. За підсумками саміту ухвалили Декларацію, яка передбачає секторальну фінансову підтримку, створення Україною, Грузією та Молдовою формату “Асоційованого тріо”.
Лідери ЄС підтвердили свою підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Закликали Росію терміново знизити напругу, що виникла через присутність її військ біля українських кордонів. Відповіддю ЄС на будь-яку подальшу військову агресію проти України стануть масштабні наслідки й висока ціна, що включає обмежувальні заходи.
Асоційоване тріо: більше грошей тим, хто робить більше
Три країни – Україна, Грузія й Молдова, які працювали в форматі “Східного партнерства”, підписали Декларацію “Асоційованого тріо”.
Це є визнанням того, що ці три країни мають вищі амбіції та проявляють ініціативу більш швидкого руху до ЄС. Раніше кожна з цих країн надавала перевагу двосторонньому спілкуванню з Брюсселем. А нині починає вибудовуватися нова ідейна структура, завдяки якій ці країни зможуть спілкуватися між собою й координувати свої зусилля задля досягнення спільної мети – подальшої інтеграції та вступу до ЄС. Про це розповів депутат Європейського парламенту від Литви, голова делегації Європарламенту в Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ, член делегації Європарламенту у Комітеті парламентської асоціації ЄС-Україна та колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.
“Це була моя ідея розпочати переговори щодо створення формату “Асоційованого тріо”. Свого часу в Тбілісі я висловив цю пропозицію. І нині задоволений, що три країни доклали зусиль, щоб цей формат реалізувати. З боку ЄС також провели багато офіційних заходів. Це, зокрема, візити в Батумі та візити представників цих країн до ЄС. Важливим результатом саміту є спільна Декларація країн-тріо. Бо тепер ми знаємо які є амбіції та стратегічні цілі цього формату в контексті очікувань і від Східного партнерства, і від нашої кооперації з країнами “Тріо “, – сказав Андрюс Кубілюс.
Депутат Європарламенту вважає, що нині важливо сконцентруватися на тих завданнях, які треба виконати на шляху до спільного ринку. Бо цей процес вимагає чітких доказів, що країни-члени “Асоційованого тріо” дотримуються тих самих умов, що й всі учасники ринку і що в цих країнах забезпечується верховенство права.
“Це мені нагадує процес, що відбувався зі скандинавськими країнами в середині 1990-х років. Тоді почалася інтеграція в напрямку створення спільного ринку. Так званої “Спільної економічної зони”. Провели низку переговорів. У 1992 році підписали Угоду про членство цих країн у європейській економічній зоні. Після цього вони змогли перейти до етапу набуття членства в ЄС. У 1995 році Швеція, Фінляндія й Австрія приєдналися. Проте Норвегія й Ісландія проголосували на референдумах проти повної інтеграції до ЄС”, – розповів Андрюс Кубілюс.
Він зазначив, що інтеграція до спільного ринку потребує узгодження різних питань та позицій зі всіма країнами-членами ЄС. Та в результаті Україна, Грузія й Молдова зможуть отримати всі ті перспективи й можливості, які мають повні члени Євросоюзу.
“Наприклад, якщо порівняти ВВП Литви в 1999 році (до того, як ми почали повноцінні переговори й приєдналися до ЄС) з ВВП країн-членів ЄС, – різниця була дуже велика. Проте інтеграція Литви до спільного ринку, а це відбувалося водночас із набуттям статусу офіційного члена, допомогла нам підвищити цей параметр на 78 %. В Україні цей показник зараз, порівнюючи з ЄС, приблизно 30 %. Тобто на 70 % менший, ніж в ЄС. Тому я вважаю, що це дуже важлива перспектива для України. Бо інтеграція до спільного ринку – це нова амбітна мета, що дозволить отримати низку переваг”, – сказав Андрюс Кубілюс.
Він вважає, що європейським інституціям потрібен час, щоб зрозуміти всі переваги від роботи в форматі “Асоційованого тріо”. Водночас це не буде перешкодою в рамках співробітництва в форматі “Східного партнерства”.
“У перспективі ми можемо говорити про формат “Тріо +”. Йдеться про приєднання Вірменії. Бо ця країна також показує свої амбіції й готовність до поглиблення співпраці з ЄС. Також це Білорусь, де триває боротьба за демократію. Демократичні лідери Білорусі говорять про готовність інтегруватися з ЄС. Щодо формату роботи в рамках “Тріо “, то це співзвучно з принципом, що ми постійно повторювали в рамках “Східного партнерства”: більше грошей тим, хто робить більше. Менше – тим, хто робить менше. Якщо країни демонструють своє бажання поглиблювати співпрацю, то тим країнам буде більше кроків назустріч”, – розповів Андрюс Кубілюс.
Він зазначив, що робота в такому форматі для України, Грузії й Молдови – це можливість створити спільний порядок денний. Кожна країна матиме свої окремі досягнення, проте з психологічної точки зору важливо разом рухатися до спільної мети.
“У 1990-тих роках, коли першу частину країн Центрально-Східної Європи запросили до ЄС, зокрема, це Литва, Латвія, Естонія, то для нас – литовців із психологічної точки зору було дуже важливо показати не гірші результати, ніж Естонія. Нам було важливо не пасти задніх” – сказав Андрюс Кубілюс.
За його словами, формат “Асоційованого тріо” сприятиме розвитку української економіки. Бо головним питанням нині є не пошук грошей у європейських інституціях, таких як ЄБРР, ЄІБ та інших. Україні потрібно розвивати так звану здатність до абсорбції. Тобто до прийняття цих грошей та інвестицій. Нині ця спроможність є обмеженою, тому що потрібно реформувати банківську систему.
“Ми домовилися, щоб український і канадський Уряди та ЄС підписали Угоду про підтримку органів місцевого самоврядування в Україні. Ми хотіли апробувати, яким чином можна використовувати цей потенціал для прийняття грошей від ЄС. Але проблеми й досі є. Тому українським політикам варто зосереджувати увагу не на тому, скільки грошей прийде з боку ЄС. А на тому, як вирішити питання про спроможність України прийняти ці гроші та належним чином їх розподілити” – розповів Андрюс Кубілюс.
Новий інвестиційний план ЄС для країн “Східного партнерства”
Співробітництво в рамках формату “Східного партнерства” підкріплено новим Економічним та інвестиційним планом на суму 2,3 мільярда євро у вигляді грантів, дотацій та гарантій. Ці гроші Євросоюз виділятиме протягом наступних п’яти років. План допоможе залучити до 17 мільярдів євро державних і приватних інвестицій.
У Декларації саміту “Східного партнерства” є перелік ініціатив, які Євросоюз допоможе реалізувати в Україні та в інших країнах. В Україні планують підтримати 100 тисяч малих і середніх підприємств, які би розвивали кліматично нейтральну та циркулярну економіку в країні; 10 тисяч малих українських фермерів; модернізувати українські пункти перетину кордону, програму цифрової трансформації державного сектора, підвищити енергоефективність.
Основну ставку в цьому процесі Брюссель робить на політичні, експертні та фінансові інструменти. Передусім, ЄС пропонує свою стабільну підтримку для подальшого впровадження реформ. Про це в ефірі “Суспільне Миколаїв” розповів аналітик ГО “Інтерньюз-Україна” Максим Панченко.
“Євросоюз із 2014 року виділив Україні найбільший у своїй історії пакет допомоги для підтримки іншої держави – близько 17 млрд євро. Один із напрямків підтримки полягає в сприянні інвестування в Україну. Тобто ЄС готовий надавати, наприклад, кредити на користь тих компаній, які готові інвестувати в українську економіку. Очікуваний ефект від цього становить кілька мільярдів євро”, – сказав Максим Панченко.
Пріоритети, які розробили під час саміту “Східного партнерства”, трансформуються в підтримку ЄС та фінансування в сферах створення робочих місць, сталої енергетики, охорони довкілля й здоров’я, переходу на цифрові технології, реформи правосуддя, транспортних сполучень, розширення можливостей молоді тощо.
Результати саміту приносять реальну користь: сприяють зменшенню тарифів на пасажирські авіаперевезення й роумінг, розширенню можливостей навчання й працевлаштування, вирішенню гендерних питань та посиленню інклюзивності суспільства, забезпеченню чистої води й доступу до вакцин проти COVID-19, а також підтримці інновацій та досліджень.
Рішення й рекомендації, які ухвалили під час 6-го саміту “Східного партнерства”, дадуть плоди найближчими роками. Люди відчують зміни у вигляді нижчого рахунку за електроенергію або новоствореного робочого місця, модернізованих автомобільних і залізничних шляхів чи швидкого доступу до інтернету, що покращить можливості навчання, ведення бізнесу й користування онлайн-послугами.
Реформи в умовах гібридної війни: як протидіяти дезінформації
Одне з головних питань саміту “Східного партнерства”, – як протидіяти кремлівській дезінформації? Починаючи з січня 2021 року представниками Оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій East StratComm Task Force (відділу ЄС, де займаються викриттям та протидією російської дезінформації) помітили зміни в риториці російської сторони – як у межах інформаційного простору Росії, так і інших країн. Експерти зафіксували збільшення кількості ворожих наративів щодо проєвропейського курсу України та інших країн. Про це розповів виданню один із представників “Європейської служби зовнішньої дії”, до складу якої входить Оперативна робоча групи зі стратегічних комунікацій.
“Це свідчить про певну нервовість і занепокоєння щодо євроінтеграційних прагнень України й здатності Росії впливати на цей процес. Окрім того, в цей же період бачимо різні заходи щодо розміщення військ ближче до українських кордонів. Тому просування наративів, що Україна не спроможна захистити себе, що західні партнери не будуть допомагати Україні, – це намагання деморалізувати українське суспільство й скомпрометувати спроби налагодження й поглиблення партнерства України зі своїми західними друзями. З точки зору Росії, Україну повністю контролюють країни Заходу. І це постійно використовують в російських наративах з метою виправдати розміщення своїх військ на кордоні з Україною й звинуватити Україну та її західних партнерів у тому, що вони мають агресивні наміри”, – сказав експерт.
Він розповів, що на збільшення кількості ворожих наративів у контексті європейського партнерства вплинула пандемія Covid-19. Результатом російської дезінформації є те, що зросла кількість скептиків вакцинації.
“Ці дії спрямовані на те, щоб скомпрометувати глобальну кампанію з вакцинації, підривати довіру до наукових досліджень, пропагувати ідею, що вакцини, розроблені країнами Заходу, є небезпечними. Ці наративи використовують, щоб спустошувати інформаційний ресурс країн. Бо поки країни змушені спростовувати це, вони не можуть вчасно адекватно реагувати на інші інфоприводи, зважаючи на обмеженість своїх ресурсів”, – розповів експерт.
Він вважає, що підсилювати опір дезінформації потрібно на всіх рівнях. У тому числі, на рівні інституцій, в освітній системі, медіасекторі та інших сферах. Україна є стратегічним партнером ЄС у подоланні наслідків російської дезінформації.
” Близько 80% українців наражаються на заходи з дезінформації зі сторони Росії. Проте лише 40% розрізняють заходи, якими можна їй протидіяти. Тому ми створили робочу групу на урядовому рівні з забезпечення стратегічних комунікацій між Україною і ЄС. Ми профінансували, наприклад, навчальні програми для працівників Міністерства закордонних справ України. Проводимо низку заходів, де пояснюємо переваги процесів налагодження співпраці між Україною та ЄС в рамках європейського партнерства на рівні місцевих секторів суспільства. Співпраця між урядовими та неурядовими структурами – це зазвичай не пріоритетний напрямок міждержавної співпраці. Але ми намагаємося максимально наблизити ці два сектори, щоб сприяти підвищенню рівня кооперації, щоб об’єднувати суспільство. Бо це один із важливих напрямків подолання дезінформації”, – сказав експерт.
Тетяна Бакоцька
На фото – офіційний логотип саміту “Східного партнерства”
