Актуальною темою сьогодення є одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб або так звана «податкова амністія», яка направлена на підвищення податкової культури громадяни та відновлення довіри між бізнесом і податковою службою. Держава надає шанс громадянам одноразово добровільно задекларувати свої статки: неоподатковане майно (рухоме та нерухоме), валютні цінності, ювелірні вироби, дорогоцінні метали, готівкові кошти без пояснення в подальшому джерел їх походження.
Головний редактор Інтернет-видання «Аспект» Тетяна Одинцова поцікавилась у начальника ГУ ДПС у Миколаївській області Дмитра Прокоф’єва особливостями запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Дмитре Ігоровичу, у суспільстві активно обговорюються основні аспекти «податкової амністії». Хочеться почути від Вас про особливості кампанії спеціального декларування, тобто, що мають знати громадяни про «податкову амністію»?
Перш за все платники податків мають знати, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це можливість на компромісних умовах (тобто за заниженими ставками) легалізувати з 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022 року активи, з яких повністю або частково не були сплачені податки в періоди до 1 січня 2021 року. За участь в декларуванні громадянин отримує ряд державних гарантій, зокрема в частині звільнення від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, і можливість без застереження використовувати задекларовані активи у майбутньому.
Серед позитивів, які гарантує держава за добровільне декларування статків, слід відзначити те, що податкова служба не перевірятиме джерела походження задекларованих активів, а інформація про платників, яка надійде до податкової служби у рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування, не буде передаватися правоохоронним органам (також одноразові декларації не можуть бути доказами у кримінальних справах). Податковий кодекс чітко захищає таємницю інформації про платника податків, яка є в податковій службі.
Не менш важлива особливість одноразового декларування – добровільність, тобто фізична особа самостійно приймає рішення щодо участі в такому декларуванні, самостійно визначає активи, які будуть відображені в декларації, ставки одноразового збору та терміни їх сплати.
Декларування стосується широкого кола осіб – резидентів та нерезидентів України. У спеціальному декларуванні можуть взяти участь повнолітні та дієздатні особи, які не підпадають під дію антикорупційного законодавства.
Варто пам’ятати, що податкова амністія проводиться лише раз і тим людям, які не скористаються цим правом, нічого не загрожує. Але, є одне «але»: з кожним роком буде все складніше вносити готівку у банки чи просто мати значну і з «незрозумілим походженням» для держави власність.
Підсумовуючи викладене доповню, не варто боятися змін. Найчастіше вони трапляються саме в той момент, коли вони необхідні. Закон про «податкову амністію» дасть можливість коштам працювати на економіку країни. У підсумку українська економіка суттєво зміниться, зокрема, додатковими коштами наповняться фінансові ринки, на них з’являться нові для України фінансові інструменти, в які вкладатимуть колишні тіньові заощадження. Зростатимуть обсяги банківських депозитів, розвиватиметься фондовий ринок (ринок акцій, облігацій та інших цінних паперів), і це, у свою чергу, додатково стимулюватиме економіку.
Нагадайте ще раз, хто крім неповнолітніх, недієздатних осіб та державних службовців, може взяти участь в одноразовому декларуванні?
У податковій амністії можуть брати участь:
фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи;
фізичні особи – нерезиденти, які на момент набуття відповідних активів/доходів були резидентами і є чи були платниками податків.
Декларантами не можуть бути особи, проти яких Україна ввела санкції.
Які об’єкти підлягають декларуванню?
Об’єктами декларування є:
– нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, об’єкти не житлової нерухомості) ;
– рухоме майно (транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
– валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
– інші об’єкти (частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, ціні папери та/або фінансові інструменти визначені законом, права на отримання дивідендів.
Водночас, до одноразової (спеціальної) добровільної декларації не включаються:
– нерухомість в Україні, а саме: квартири, площа яких не перевищує 120 кв.м, нежитлові будинки до 240 кв.м, нежитлова нерухомість некомерційного призначення до 60 кв.м;
– земельні ділянки, загальна площа яких не перевищує норми у межах нормативів безоплатної передачі;
– один транспортний засіб особистого некомерційного використання;
– інші активи сумарною вартістю не більше 400 тисяч гривень.
Вважатиметься, що податки з вищезазначених активів були сплачені повною мірою.
Давайте поговоримо про особливості декларування готівкових коштів. Чому кошти необхідно класти в банк?
Для початку нагадаю розміри ставок одноразового збору з одноразового добровільного декларування.
5% – для валютних цінностей на рахунках у банках в Україні та прав грошової вимоги до резидентів України, а також для інших активів в Україні (6% у випадку сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно).
9% – для валютних цінностей на рахунках в іноземних банках або в іноземних фінансових установах та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, а також для інших активів за кордоном (11,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно).
2,5% – для номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової спецдекларації (3% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно).
Тобто, як бачимо, найвища ставка збору вдвічі менша існуючої ставки податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Якщо не застосовувати такий запобіжник, то у людини може з’явитися спокуса задекларувати надвелику суму коштів, сплатити компромісну знижену ставку (наприклад 5% замість 19,5%), простими словами «відмити кошти», та вільно користуватись ними ще багато років.
Щоб цього уникнути, наявність коштів необхідно довести, наявні кошти потрібно покласти в банк.
А які терміни сплати одноразового збору, і які наслідки передбачені за несплату декларантом такого збору або сплату не в повному обсязі?
Сплата збору, який декларанту потрібно розрахувати самостійно з вартості належних йому активів, здійснюється протягом 30 календарних днів після подання декларації.
Якщо декларант обирає сплату трьома рівними частинами, перший платіж потрібно внести протягом 30 днів з моменту подачі декларації, другий – до 1 листопада 2023 року, третій – до 1 листопада 2024 року. Фізична особа у разі сплати збору звільняється від відповідальності за порушення податкового і валютного законодавства.
У разі несплати або сплати не в повному обсязі суми збору спеціальна декларація вважається неподаною, а також на декларанта не поширюються державні гарантії і звільнення від відповідальності.
Багатьох громадян цікавить питання проведення фінансового моніторингу під час розміщення готівкових коштів на спеціальних рахунках з метою подальшого декларування.
Щодо фінансового моніторингу відповім, що не людина має доводити законність, а держава має доводити незаконність.
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву, якою підтверджує, що отримав доходи законно, хоча і не сплатив податків. Тобто не отримав доходи злочинним шляхом – корупційним шляхом, не вчинив вбивство, крадіжку, торгівлю наркотиками, зброєю тощо (приховування від податків також є злочином, але в цьому і полягає амністія).
Банк спрямовує інформацію до Державної служби фінансового моніторингу і до правоохоронних органів. Правоохоронний орган не здійснює перевірку, він лише надає інформацію, якщо вона в нього є. Тобто, якщо розслідується кримінальне провадження і людині пред’явлено підозру.
Те ж саме – з Держфінмоніторингом. Якщо в них є матеріали з встановленими фактами, вони відповідно відреагують.
Тобто фінансовий моніторинг працює в частині наявних нині доказів, а не того, що людина має довести джерело походження коштів.
Які результати «податкової амністії» на сьогодні?
З моменту старту одноразового добровільного декларування громадяни, які скористалися цією процедурою, вже сплатили до бюджету понад 4,5 мільйона гривень і ця цифра буде тільки збільшуватися. Але головне полягає навіть не в цьому показнику, а в підвищенні рівня громадянської свідомості, бажанні громадян чесно виконувати своє зобов’язання перед суспільством, сплачуючи податки.
На завершення хочу додати, що прийнятий закон створюватиме стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, та сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів.
Впевнений, що більшість власників тіньового сектору погодяться легалізуватись, тому що світ рухається до прозорості, і скористатися у подальшому коштами невідомого походження буде дуже важко.
Держава дає можливість повернути гроші та інші активи у прозорий легальний обіг. Тож, шановні миколаївці, зверніть увагу на можливість задекларувати свої активи та скористатися «податковою амністією».
Дякую за змістовну розмову!
