У ГУ ДПС у Миколаївській області 8 вересня відбулася прес-конференція за участю начальника ГУ ДПС Дмитра Прокоф’єва, його заступниці Ольги Купчишиної, працівників управління та представників ЗМІ.
Про старт одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів розповів начальник ГУ ДПС у Миколаївській області Дмитро Прокоф’єв.
– З 1 вересня 2021 року вступив в силу Закон України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон).
Відповідно до Закону, одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, якщо такі активи були отримані за рахунок доходів, з яких не були сплачені податки та збори або які не були задекларовані.
Громадяни, які скористаються можливістю податкової амністії можуть спокійно розпоряджатися своїми активами у майбутньому. Для них цих буде чиста фінансова історія. Більше того, тим громадянам, які задекларували активи та сплатили з них збір, держава гарантує звільнення від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства.
В податковій амністії можуть брати участь:
фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи;
фізичні особи – нерезиденти, які на момент набуття відповідних активів/доходів були резидентами і є чи були платниками податків.
Не можуть брати участь у податковій амністії:
Малолітні/неповнолітні та недієздатні особи, які перебувають на повному утриманні інших осіб (наприклад, батьків) чи держави; особи, дієздатність яких обмежена і над якими встановлена опіка.
Також це заборонено особам, які в будь-який період з 1 січня 2005 року виконували чи виконують в Україні публічні функції та подавали/подають декларації про майновий стан відповідно до антикорупційного законодавства.
Декларантами не можуть бути і особи, проти яких Україна ввела санкції.
Згідно з Законом особи, які мають право взяти участь у спецдекларуванні але не зроблять цього, вважатимуться такими, що повідомили ДПС про відсутність у них у власності станом на дату завершення податкової амністії активів, одержаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені всі необхідні податки і збори, або що склад та обсяг таких активів перебуває в межах, які дозволено не декларувати.
Об’єктами декларування можуть бути:
валютні цінності, іноземна валюта (крім готівки), права грошової вимоги;
нерухоме майно та деякі об’єкти незавершеного будівництва;
рухоме майно, у тому числі транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби;
частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди;
інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких він отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Ставки спеціального збору:
5% – для валютних цінностей на рахунках у банках в Україні та прав грошової вимоги до резидентів України, а також для інших активів в Україні. В якості альтернативи платник податків може обрати ставку 6% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
9% – для валютних цінностей на рахунках в іноземних банках або в іноземних фінансових установах та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, а також для інших активів за кордоном. В якості альтернативи можна обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
2,5% – для номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової спецдекларації. В якості альтернативи платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Сплата збору, який декларанту потрібно розрахувати самостійно з вартості належних йому активів, здійснюється протягом 30 календарних днів після подання декларації.
Якщо декларант обирає сплату трьома рівними частинами, перший платіж потрібно внести протягом 30 днів з моменту подачі декларації, другий – до 1 листопада 2023 року, третій – до 1 листопада 2024 року. Фізична особа у разі сплати збору звільняється від відповідальності за порушення податкового і валютного законодавства.
Які активи не потрібно декларувати?
В Законі наведено перелік активів, які не потребують декларування. Вважатиметься, що податки з них були сплачені повною мірою. Йдеться про такі активи:
грошові кошти до 400 тис грн;
нерухоме майно на території України:
квартира чи квартири сукупною площею до 120 кв. м;
житловий будинок/будинки площею до 240 кв. м чи незавершене будівництво, за умови права власності на земельну ділянку;
нежитлова нерухомість некомерційного призначення (в тому числі незавершена) некомерційного призначення до 60 кв. м;
земельні ділянки у межах нормативів безоплатної приватизації;
один транспортний засіб особистого використання, що є в реєстрі транспортних засобів.
Оподаткування валютних цінностей
Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».
Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:
перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;
або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;
або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.
Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу.
Банк спрямовує інформацію до Державної служби фінансового моніторингу і до правоохоронних органів. Правоохоронний орган не здійснює перевірку, він лише надає інформацію, якщо вона в нього є. Тобто, якщо розслідується кримінальне провадження і людині пред’явлено підозру.
Те ж саме – з Держфінмоніторингом. Якщо в них є матеріали з встановленими фактами, вони відповідно відреагують.
Якщо питань до легальності немає, банк інформує клієнта про те, що кошти зараховано в рамках одноразового декларування. Також на вимогу клієнта можуть видати паперову довідку. Ця довідка надається до Державної податкової служби.
З моменту старту інформаційно-роз’яснювальної кампанії, присвяченій одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню, фахівці ДПС Миколаївщини отримували безліч питань, окремі з яких потребують висвітлення.
Які очікувані надходження від добровільного декларування?
За розрахунками Міністерства фінансів на руках у громадян сьогодні перебуває близько 50 млрд доларів в різних формах, в різних активах, з яких не сплачено податків. Якщо хоча б третина цих коштів вийде з тіні – це буде вже перемога. Щодо кількості людей, які ймовірно подадуть декларації, то хотілось, щоб якнайбільше громадян прийняли участь у декларуванні.
Чи повинен декларант відображати в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єкти нерухомого майна, які перевищують норми, визначені п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, але були придбані за кошти, з яких попередньо сплачені усі податки та збори?
Ні. Якщо фізична особа має у власності об’єкти нерухомого майна, які були придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то обов’язку щодо відображення таких об’єктів у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у такої фізичної особи не виникає, незалежно від того, що площа зазначених об’єктів перевищує норми, визначені п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу.
Таким особам не потрібно подавати одноразову (спеціальну) декларацію для підтвердження «чистоти джерел» одержання (набуття) ними активів. Положення Закону № 1539 не змінюють правової оцінки сумлінності таких платників податків.
Як це довести?
Зауважу, що в реєстрах органів ДПС, починаючи з 1995р., міститься інформація по кожному громадянину, який працював та сплачував податки. Туди входить усе: і спадщина, і отримана заробітна плата, і самостійно задеклароване.
В електронному кабінеті платника кожен платник (маючи електронний цифровий підпис) отримає у відповідь на свій запит довідку про кожен рік, у якому були доходи. Якщо платник не користується таким кабінетом принципово, то можна звернутися до центру обслуговування платників податків і протягом трьох днів також отримати таку довідку.
Якщо людина має розумне пояснення походження коштів, активів, то їй не потрібно хвилюватись.
Як діяти громадянину, який отримав у спадок майно від близьких осіб?
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.
Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.
Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
У разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Якщо людина отримувала зарплату в конвертах, чи повинна вона вказувати, яке підприємство їй платило?
Ні, людина не зобов’язана розкривати джерело, з якого отримала кошти, які декларуватиме під час податкової амністії. Сама форма декларації цього не передбачає. В декларації ви підтверджуєте, що ви не є резидентом держави-агресора, що ви не є особою, яка подавала е-декларації, що ви не отримали кошти злочинним шляхом і що усвідомлюєте, що якщо колись буде доведено зворотне, то результати декларування буде скасовано. А також вказуєте, що декларуєте, де це розміщено і, залежно від цього, яку ставку використовуєте. І обраховуєте податкове зобов’язання, яке має бути сплачено.
Декларант сам рахує, скільки потрібно сплатити?
Так. Податкова служба має право перевірити, чи правильно застосована ставка. Якщо неправильно, орган податкової служби про це громадянина повідомлять, щоб він міг виправити помилку. У випадку, якщо він цього не робить, декларація анулюється. При цьому можна повернути кошти, якщо їх уже сплачено.
Тобто, про дорахування не йдеться, їх законом не передбачено.
Чи потрібно декларувати криптовалюту?
Зважаючи на те, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає.
Чому кошти необхідно класти в банк?
Нагадаємо, що найвища ставка збору з одноразового добровільного декларування вдвічі менша існуючої ставки податку з доходів фізичних осіб. Якщо не застосовувати такий запобіжник, то у людини може з’явитися спокуса задекларувати надвелику суму коштів, сплатити компромісну знижену ставку (5% замість існуючих 18% ПДФО та 1,5% військового збору), та вільно користуватись цими коштами ще багато років.
Щоб цього уникнути, наявність коштів необхідно довести, наявні кошти потрібно покласти в банк.
Чи проводиться контролюючим органом перевірка одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?
Податкова перевірка центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу.
Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку – камеральна перевірка проводиться протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу).
Зауважуємо, що метою проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.
Багатьох громадян цікавить питання використання даних, що містяться в поданих деклараціях, іншими органами, у тому числі правоохоронними.
Відповідно до п. 17 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з цим підрозділом, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.
За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.
Які відомості обов’язково зазначаються в одноразовій декларації?
Форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439, який набирав чинності 01.09.2021.
Передбачено, що в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається наступна інформація (дані):
1) відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
Тут важливо зазначити, що форма одноразової (спеціальної) добровільної декларації містить всі обов’язкові реквізити, визначені пунктом 48.3 статті 48 Кодексу для податкової декларації фізичної особи, зважаючи на її специфіку для цілей підрозділу 9-4 розділу ХХ Кодексу:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
дата подання декларації;
Декларант при заповненні одноразової (спеціальної) добровільної декларації повинен зазначати всі ці обов’язкові реквізити, наявні у формі одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 статті 48 Кодексу та Порядку подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозділом 9-4 розділу ХХ Кодексу державні гарантії та звільнення від відповідальності.
2) відомості про об’єкти декларування:
3) самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
4) ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
Як подається декларація?
Декларацію потрібно подавати Державній податковій службі виключно в електронній формі через Електронний кабінет платника податків.
Контактний телефон сектору інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Миколаївській області: 50-18-09
