Політичним елітам України важко відмовитися від ручного керування енергетичними підприємствами, з яких вони десятиліттями збирали ренту. Тому, незважаючи на п’ятий рік повномасштабної війни, влада так і не спромоглася створити умови для розвитку децентралізованої генерації, пише ZN.UA.
Сценарій незмінний: навесні, щойно стихають масовані російські удари по енергетиці, посадовці анонсують «потужну підготовку», влітку обнадіюють новинами про нові мегавати, які з’являться до наступної зими, у вересні звітують про стовідсоткову готовність до «найважчої зими в історії».
Але потім у це коло вривається реальність: російські ракети й незліченні дрони б’ють по українських електростанціях і мережах. Як наслідок, повертаються графіки відключень. Про це пише Марія Цатурян, аналітикиня та керівниця з комунікацій Ukraine Facility Platform, у статті «Зачароване коло п’ятої зими: чому ми програємо енергетичну битву з Росією».
Початок опалювального сезону
Цей опалювальний сезон відрізняється від попередніх лише тим, що реальність увірвалася раніше, ніж зазвичай: перші масовані ворожі удари по енергетиці спостерігалися вже 30 вересня. За жовтень росіяни провели близько шести серій масованих ударів, між якими майже безперервно тривали дронові атаки.
Наразі Київ, центральні, північні та східні регіони ще до холодів майже постійно живуть у режимі аварійних відключень і лише зрідка повертаються до планових графіків. Причина — серйозно пошкоджені об’єкти магістральної високовольтної мережі (підстанції «Укренерго» 330–750 кВ і підстанції розподільних компаній 110 кВ).
«Ворог цілеспрямовано руйнує здатність енергосистеми передавати електроенергію із західних і південних областей, де переважно розташована велика генерація (атомні станції), на схід, де сконцентроване споживання. Мета — розколоти енергосистему так, щоб Лівобережжя переважно сиділо в темряві, а Правобережжя мало світло або дуже м’які графіки відключень», — зазначає вона.
Перспективи
На думку експертки, якщо Росія збереже інтенсивність ударів, стан енергосистеми визначатиме погода, адже саме від неї залежить споживання електроенергії. Тобто за умови відносно теплої зими (до −10 °C) дефіцит потужності у вечірні години після масованих атак може сягати 4–4,5 ГВт. Якщо графіки будуть плановими, це умовно 2–3 черги відключень і 8–12 годин без світла на добу.
Якщо ж зима буде морозною (до −20 °C), то дефіцит може становити 7 ГВт, що дорівнює зимовому споживанню невеликої європейської країни. А це вже близько 3–4 черг і понад 12–16 годин без світла.
«Відповідь на запитання, скільки нової розподіленої генерації Україна насправді побудувала і наскільки добре підготувалася, дасть сама зима: її покаже здатність енергосистеми покривати пікове споживання і скорочувати дефіцит енергії після російських ударів», — підкреслює авторка.
