Сьогодні ми звикли отримувати новини зі смартфона — гортаємо стрічки соціальних мереж, читаємо сайти, отримуємо повідомлення в месенджерах. Це швидко й зручно. Але інформаційний простір має бути відкритим не лише для тих, хто щодня користується гаджетами.
Інформаційна безбар’єрність — це також можливість отримувати інформацію у звичному та доступному для себе форматі. Для когось це кілька натискань на екрані смартфона, а для когось — сторінки газети, яку можна взяти до рук, погортати й прочитати у зручний час.
Разом із відновленням бібліотек та культурного життя після деокупації у Заводській громаді повертали й можливість читати друковану пресу. Сьогодні жителі громади безкоштовно отримують газету «Південна правда», зокрема спеціальний інформаційний випуск «Незламна Миколаївщина», у визначених точках розповсюдження в кожному з чотирьох старостатів.
Це ще один спосіб залишатися поінформованими — не лише через екран, а й через друковане слово.
Як виникла ця ініціатива, чому після деокупації було важливо повернути друковану періодику, хто сьогодні читає газету та чи залишається вона потрібною в час, коли більшість новин доступна онлайн, ми розпитали Максима Коровая, головного спеціаліста відділу культури, молоді та спорту Заводської селищної ради. Саме цей відділ опікується організацією отримання та розповсюдження газети серед жителів громади.
Як усе починалося
Повернення друкованої преси стало частиною ширшої роботи з відновлення культурного та інформаційного простору громади.
— Як виникла ідея повернути в громаду друковану пресу?
«Після деокупації громади, коли працівники місцевої влади повернулися до неї з вимушеної релокації, постало питання щодо відновлення життєдіяльності в усіх її проявах. Окрім фізичного відновлення об’єктів інфраструктури стало необхідним відродити ментальний стан людей, соціально-культурний простір громади. Саме це наштовхнуло мене як очільника громади на той час, зініціювати отримання друкованих періодичних видань, адже фонди бібліотек були частково знищені, в деяких випадках отримувати свіжу інформацію було доволі важко та складно, адже перебої зі світлом і інтернетом давали про себе знати.
Потрохи ми налагодили співпрацю з обласною універсальною бібліотекою, яка забезпечувала нашу громаду художньою літературою, а наші бібліотекарі періодично доставляли її до жителів. А далі ми почали шукати можливість заключити договір з редакціями газет області, щоб забезпечувати жителів друкованою періодикою з новинами, фактами».
Відновлення бібліотечних фондів і доступу до інформації відбувалося поступово. Наступним кроком стала співпраця з редакціями друкованих видань області.
«Південна правда» приходить у громаду
— Як вдалося налагодити співпрацю саме з «Південною правдою»?
«Співпраця з редакцією «Південної правди» виникла якось сама по собі. На мене вийшов Руслан Підгорний — заступник головного редактора газети «Південна правда». Як з’ясувалося пізніше — він ще й одногрупник Оксани Паладій — начальниці відділу культури, молоді та спорту селищної ради. Це також спростило налагодження співпраці. І фактично з 2024 року до сьогодні наша громада має таку можливість.
Розповсюдженням газети серед жителів займається відділ культури, молоді та спорту, безпосередньо керівники бібліотечних закладів. Адже люди приходять до бібліотек, цікавляться новинками літератури, а газета є ковтком свіжого повітря, адже на її шпальтах завжди актуальна інформація, новини, факти, гороскоп та інші рубрики, які цікаві людям. Також до розповсюдження долучаються і старости, забезпечуючи доставку свіжих номерів газети до своїх жителів».
Нині газета надходить до громади регулярно, а її розповсюдження організовують через бібліотечні заклади та старостинські округи. Жителі можуть отримати видання безкоштовно, а разом із черговими номерами «Південної правди» — і спеціальний випуск «Незламна Миколаївщина».
Читачі різного віку
Основними читачами друкованого видання залишаються люди старшого покоління, однак інтерес до газети є і серед людей середнього віку.
— Хто найбільше цікавиться друкованим виданням?
«В основному — це люди старшого покоління. Наприклад, наш громадський інструктор зі спорту Олександр Кельбас, як він сам був зізнався, залюбки читає газети, особливо розділи, що пов’язані зі спортом.
Люди середнього віку теж цікавляться. Були випадки навіть коли запитували, а чи буде знову газета в наступному місяці? Ми налагодили так розповсюдження, щоб було зручно людям: приблизно в один і той же період здійснюємо отримання газет Новою поштою та її розповсюдження. Зазвичай це друга половина місяця».
Тож друкований формат для частини жителів залишається не просто звичкою, а зручним способом стежити за новинами у своєму темпі.
Коли можна відкласти телефон
У час, коли інформація оновлюється щохвилини, паперове видання має свою особливість — воно не вимагає постійного перебування онлайн.
— Чи потрібна сьогодні друкована газета, коли практично всі новини можна знайти в інтернеті?
«Знаєте, сьогодні друкована газета — це як хороша книга, яка дозволяє уповільнити шалений темп життя. В інтернеті ми постійно гортаємо стрічку новин, де купа фейків та інформаційного сміття. Газета ж дає можливість видихнути, відкласти телефон і почитати перевірену, глибоку аналітику.
Для нашої громади паперове видання має такі головні цінності:
— це літопис нашого життя. На великих всеукраїнських сайтах не напишуть про проблеми наших вулиць чи про успіх сусідського хлопчика. А локальна газета пише саме про це. Вона зближує людей і показує, що кожна людина тут — важлива;
— це надійний місток зв’язку. Не у всіх наших мешканців, особливо старшого віку, є якісний інтернет. Для багатьох газета залишається єдиним вікном у життя громад області та нашої держави;
— це знак якості та довіри. Пост у соцмережах можна видалити чи змінити за секунду, а написане в газеті залишається в історії. Тому журналісти тут тричі перевіряють кожен факт перед тим, як віддати номер у друк».
Сьогодні цифрові джерела справді домінують у споживанні новин. За дослідженням Internews Ukraine за 2025 рік, 86% опитаних отримували новини із соціальних мереж, а для 37% вони були єдиним джерелом новин. Водночас друкованими медіа користувалися 4% опитаних.
Та це не означає, що паперовий формат втрачає своє місце. Навпаки, для людей, які не користуються інтернетом або не почуваються впевнено у цифровому середовищі, він залишається важливим альтернативним каналом. Дослідження цифрової грамотності 2025 року показало, що 3,5% дорослих українців віком 18–70 років взагалі не мали доступу до інтернету; серед людей віком 60–70 років частка тих, хто не користується інтернетом, становила 19,4%.
Що важливо читачам
Зрештою, цінність газети визначається не самим фактом її отримання, а тим, наскільки корисною є інформація на її сторінках.
— Який інтерес жителі громади виявляють до можливості отримувати «Південну правду»?
«Жителі нашої громади ставляться до можливості отримувати обласну газету «Південна правда» з великим інтересом та практичним очікуванням. Оскільки громада об’єднує 11 населених пунктів, такі як Заводське, Засілля, Квітневе, Киселівка тощо, потреба в надійному друкованому слові тут відчувається особливо гостро.
Так як громада пройшла через важкі випробування, і для людей важливо бачити на сторінках «Південної правди» не просто загальні новини, а роз’яснення щодо соціальних виплат, роботи гуманітарних місій, відновлення пошкодженого житла та графіків відключень світла — такий приземлений, корисний контент завжди викликає жвавий відгук.
У багатьох селах громади, де бувають перебої з інтернетом або де літнім людям важко користуватися смартфонами, свіжий номер газети — це подія. Мешканці традиційно довіряють друкованому формату, обговорюють статті із сусідами та чекають на кожен випуск як на джерело офіційної інформації.
Жителі позитивно реагують, коли обласне видання звертає увагу на локальні події — роботу місцевих Будинків культури, бібліотек, аграріїв чи історії земляків, які захищають країну. Це викликає почуття гордості та підвищує цінність газети в очах громади».
Для Заводської громади, яка об’єднує 11 населених пунктів, важливо, щоб інформація могла доходити до людей різними шляхами. Цифровий формат і друкована преса тут не конкурують, а доповнюють одне одного.
Плани на майбутнє
Співпрацю з редакцією «Південної правди» у громаді планують продовжувати.
«Безсумнівно! Співпраця з редакцією газети «Південна правда» буде продовжена. Особливо в такі важкі час, як сьогодні. Ми шукаємо різні варіанти співпраці, не обходячи стороною договірні умови щодо популяризації місцевих видавництв та друкованої продукції.
На перспективу — це підсилить життєдіяльність жителів громади.
Подальшу співпрацю з редакцією «Південної правди» ми бачимо як довгострокове та стратегічне партнерство, яке принесе користь і газеті, і кожному жителю Заводської громади. Ми прагнемо вийти за рамки простої підписки та зробити взаємодію більш живою та інтерактивною».
Серед напрямів, які розглядають у громаді, — створення постійної рубрики або сторінки громади, спільні спецпроєкти та виїзди журналістів у населені пункти. Газета може стати й майданчиком для діалогу з жителями — через опитування, збір пропозицій та відповіді на актуальні запитання.
Ще один напрям — залучення молоді. Шкільні медіа-гуртки та активні молоді жителі громади могли б долучатися до створення заміток і фоторепортажів для «Південної правди», отримуючи власний досвід у журналістиці.
А поки свіжий номер газети продовжує свій шлях до читачів. Для когось це звичка, для когось — можливість на певний час відкласти телефон і спокійно почитати, а для когось — простий і доступний спосіб бути в курсі подій на Миколаївщині та в Україні.
Бо інформація має бути доступною для кожного — і в цифровому, і в друкованому форматі.
