На Миколаївщині обговорили майбутню структуру госпітальної мережі області. Проєкт передбачає розподіл лікарень на надкластерні, кластерні, загальні та лікарні територіальних громад. Водночас статус закладу не означає автоматичного припинення його роботи чи можливості укладати договори з НСЗУ.
У середу, 26 серпня, депутати Миколаївської обласної ради під час онлайн-обговорення розглянули проєкт спроможної мережі закладів охорони здоров’я області.
Засідання відбулося під головуванням очільниці постійної комісії облради з питань охорони здоров’я Ірини Шабільянової. Участь у ньому також взяли голова Миколаївської обласної ради Антон Табунщик, перший заступник голови облради Ігор Щербина та заступник голови Денис Андрєєв.
Проєкт представила начальниця управління охорони здоров’я Миколаївської ОВА Ірина Ткаченко.
Що таке спроможна мережа і навіщо вона потрібна
Йдеться про формування системи лікарень, у якій кожен заклад матиме визначену роль залежно від переліку медичних послуг, кадрового забезпечення, обладнання та можливості надавати допомогу мешканцям не лише своєї громади, а й пацієнтам із сусідніх територій.
Такий підхід має сформувати зрозумілий маршрут пацієнта: де людина може отримати базову допомогу, куди її направлять для складнішого лікування, а в яких закладах надаватиметься найбільш спеціалізована медична допомога.
Відповідно до представленого проєкту, мережа Миколаївщини охоплюватиме п’ять надкластерних закладів та п’ять кластерів — Баштанський, Вознесенський, Первомайський, Миколаївський та відповідну систему закладів у межах області.
П’ять надкластерних лікарень
Надкластерні заклади виконуватимуть роль регіональних центрів, куди пацієнтів направлятимуть для отримання найбільш складної та спеціалізованої медичної допомоги.
До цієї категорії проєкт пропонує віднести:
- Миколаївську обласну клінічну лікарню;
- Миколаївський обласний центр онкології;
- Миколаївську обласну дитячу клінічну лікарню;
- Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр;
- Миколаївський обласний центр психічного здоров’я.
Саме ці заклади мають зосереджувати допомогу, яка потребує високої спеціалізації, відповідного обладнання та фахівців.
Баштанський кластер
У Баштанському кластері кластерним закладом запропоновано визначити Баштанську багатопрофільну лікарню.
До загальних закладів можуть увійти:
- Березнегуватська центральна районна лікарня;
- Новобузька багатопрофільна лікарня.
Лікарнею територіальної громади у проєкті визначена Казанківська багатопрофільна лікарня.
Вознесенський кластер
Кластерним закладом Вознесенського кластеру запропоновано зробити Вознесенську багатопрофільну лікарню.
Загальними закладами можуть стати:
- Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня;
- Доманівська багатопрофільна лікарня.
До лікарень територіальних громад у проєкті віднесені:
- Братська лікарня;
- Веселинівська районна лікарня;
- Єланецька центральна лікарня.
Первомайський кластер
У Первомайському кластері вимогам до кластерного закладу відповідає Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня.
Загальним закладом може стати Кривоозерська багатопрофільна лікарня.
Лікарнями територіальних громад запропоновано визначити:
- Арбузинську центральну лікарню;
- Врадіївську центральну районну лікарню.
Миколаївський кластер
Найбільша кількість закладів передбачена у Миколаївському кластері.
Кластерними лікарнями проєкт визначає:
- Міську лікарню №3 Миколаївської міської ради;
- Міську лікарню №4 Миколаївської міської ради — з урахуванням приєднання лікарні швидкої медичної допомоги, міських лікарень №1 та №2;
- Міську лікарню №5 Миколаївської міської ради.
До загальних закладів пропонується віднести:
- Багатопрофільну лікарню Веснянської селищної ради;
- Очаківську багатопрофільну лікарню;
- Миколаївський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни.
Лікарнями територіальних громад можуть стати:
- Березанська центральна районна лікарня;
- Новоодеська багатопрофільна лікарня.
Що означає статус «лікарня громади» для пацієнта?
Це питання, ймовірно, найбільше хвилюватиме мешканців районів, адже саме слово «кластерна» чи «територіальної громади» може створювати враження, що йдеться про закриття або скорочення роботи окремих лікарень.
Однак визначення закладу лікарнею територіальної громади не позбавляє його права укладати договори з Національною службою здоров’я України та отримувати фінансування за відповідними пакетами медичних послуг.
Водночас роль лікарні у спроможній мережі має значення. Від визначеного статусу закладу залежать коефіцієнти, які НСЗУ застосовує під час контрактування. Крім того, входження до певної категорії може впливати на те, чи буде лікарня включена до маршруту пацієнта за конкретними напрямами медичної допомоги.
Тобто для мешканців громади важливо не лише те, який статус матиме місцева лікарня, а й те, які саме послуги вона фактично зможе надавати, чи матиме необхідних лікарів, обладнання та договори з НСЗУ.
Мережа не є остаточною
Важливий момент — запропонована структура не є раз і назавжди встановленою.
Як зазначалося під час обговорення, спроможна мережа може переглядатися щороку з урахуванням результатів роботи закладів охорони здоров’я.
Отже, для лікарень це означає необхідність не лише відповідати визначеним вимогам, а й демонструвати реальну спроможність надавати якісну медичну допомогу населенню.
Під час онлайн-засідання учасники могли поставити запитання щодо практичної реалізації реформи. За результатами обговорення також були надані відповідні рекомендації.
Для мешканців Миколаївщини ця реформа має практичне значення: від того, як буде сформована госпітальна мережа, залежатиме маршрут пацієнта, доступність спеціалізованої допомоги та роль конкретної лікарні у системі охорони здоров’я області.
Проєкт спроможної мережі Миколаївської області можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/4hY9nPA
Запис онлайн-засідання: https://bit.ly/46wOZ0F
