Система МСЕК в Україні прогнила наскрізь. Це стало очевидним після гучного скандалу з керівницею медико-соціально експертної комісії Хмельницької області, яку звинувачують у незаконному збагаченні на мільйони доларів. Після цього система МСЕК посипалася, як картковий будинок – випадки корупції зафіксовані і у інших регіонах країни.
Більше того, “клієнтами” МСЕК виявилися прокурори, які зробили собі сфальшовані інвалідності аби уникнути мобілізації та отримувати “бонуси” у вигляді пенсій. Через гучний скандал Генпрокурор України подав у відставку, а питання медико-соціальних експертних комісій розглядали на засіданні РНБО.
Відповідно до рішення Ради національної безпеки та оборони, до кінця року система МСЕК буде ліквідована, заплановано провести повну цифровізацію всіх етапів встановлення інвалідності. А законопроєкт щодо реформування МСЕК протягом місяця має бути винесений на розгляд Верховної Ради.
ТСН.ua з’ясовував, що буде замість МСЕК і наскільки нова структура стане прозорою та чесною до українців.
Корупціонери мають бути покарані
ТСН.ua поцікавився у Михайла Радуцького, голови комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, як на його думку потрібно реформувати цю скандальну структуру?
“Моя позиція – корупціонери мають бути покарані. Багато років кажу про те, що МСЕК це рудимент Радянського союзу. Комісії асоціюються в українців з хабарями та сфальшованими довідками. Останні скандальні затримання керівників МСЕК – результат спільних перевірок МОЗ та правоохоронних органів. Повністю підтримую рішення РНБО та ініціативу президента щодо ліквідації МСЕК”, – заявив ТСН.ua Михайло Радуцький.
Він додає, що у травні 2023 року уряд затвердив план заходів по реформуванню медико-соціальної структури. Частина плану – законопроєкт МОЗ, де покроково прописано заміна МСЕК на сучасну, європейську систему оцінювання інвалідності за МКФ (міжнародна класифікація функціювання).
Як планують осучаснити МСЕК?
Народний депутат зазначає, щоб структури МСЕК були прозорими та чесними до українців, необхідно реалізувати концептуальні кроки, які вказані в законопроєкті МОЗ.
Зокрема документом заплановано:
- Проводити експертизу в кластерних та надкластерних лікарнях, де на місці є всі необхідні спеціалісти й можливість проводити додаткові обстеження;
- Направлення на експертизу буде відбуватися на підставі чітких критеріїв, з підтвердженням їх через електронну систему охорони здоров’я; передбачено запровадження електронного направлення для проходження експертизи;
- Сімейний або лікуючий лікар зможуть направляти на експертизу самостійно, без залучення лікарсько-консультативної комісії;
- При прийнятті рішення комісією та для визначення потреб людини будуть враховувати дані, внесені під час реабілітації, сама комісія може направляти й на дообстеження;
- Буде створений окремий інструментарій оцінки потреб людини, який надалі використовуватиметься і в інших сферах;
- Пропонується змінити порядок фінансування оновленої експертизи – кошти з окремої бюджетної програми будуть сплачувати НСЗУ за проведення кожного оцінювання.
Народний депутат додає, що на розгляд уряду законопроєкт буде винесений орієнтовно 1 листопада цього року.
Перегляд справ буде прискіпливим
Народний депутат додає, що перевірки тривають і заплановано перегляд справ МСЕК.
“Відповідно до рішення РНБО, заплановано перегляд справ МСЕК робочою групою за участі ДБР, СБУ, Нацполіції. Усі порушення фіксуватимуться правоохоронними органами з подальшим притягненням до відповідальності. Наголошую на тому, що всі корупціонери мають бути покарані”, – зазначає Михайло Радуцький.
Як та де будуть формуватися нові комісії?
Ми поцікавилися у народного депутата, чи достатня в Україні кількість кластерних і надкластерних лікарень для обслуговування пацієнтів.
За словами Михайла Радуцького, наразі в Україні існує 328 комісій МСЕК, при цьому їх територіальна доступність менша. Адже може бути так, що 5 районних, обласних та міських комісій сидять в одному приміщенні. Тобто на папері 5 комісій, а локація одна. Це незручно для пацієнта та обмежує доступність.
“Нові комісії будуть формуватись на базі існуючих лікарень, зокрема надкластерних, кластерних та інших закладів охорони здоров’я за пропозицією ОВА із погодженням з МОЗ. Їх буде приблизно та ж кількість – більше 300. При цьому ми хочемо розширити територіальну доступність та фактичну кількість комісій, аби прискорити процеси розгляду. На базі існуючих лікарень буде легше сформувати декілька складів комісій, тому що лікарня зможе розширити штат своїх практикуючих лікарів і на часткову зайнятість залучити їх до роботи в комісіях”, – пояснює Михайло Радуцький.
