Сергій Куріченко працює в 5 державній пожежно-рятувальній частині 18 років поспіль, а загальний стаж роботи має понад 23. Він каже, що такої кількості загиблих та травмованих, скільки йому довелось побачити під час ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації не було ніколи.
“Були масштабні пожежі й надзвичайні події, але такого горя, як завдав ворог – не було ніколи. Адже загублені життя не повернеш. Можна відбудувати будинки, відновити майно, а ось життя — ні”, – каже головний майстер сержант служби цивільного захисту.
Попри всі складнощі та щоденні ризики, Сергій впевнений, що працює там де потрібен і професіонал в тій справі, яка вкрай необхідна іншим людям, яка почесна та шанована в суспільстві.
“На сьогодні ДСНС знаходиться на другому місці за рівнем довіри населення. За цим фактом – героїчна робота пожежних-рятувальників. Кожен з нас відповідальний за це і ми не маємо права не виправдати довіри людей, тож працюємо з максимальною віддачею”, – зазначає Сергій.
Найтяжче для нього була розлука із родиною, адже в перші дні війни дружина Інна з донькою Олександрою виїхали за кордон. Повернувшись в Україну, деякий час, проживали в Первомайську – там було більш безпечно. Та як в місті стало тихіше – приїхали додому в с. Лимани. Воно чимало настраждалось і тривалий час було під щільним вогнем ворога.
“Дівчата мене підтримували, читаючи новини про обстріли, сильно переживали. Я пояснював, що їх безпека для мене надважлива. Так, я сконцентрований та зосереджений на роботі, а їх підтримка допомагає і надихає працювати”, – згадує Сергій.
Зараз, як розповідає командир відділення, багато чого змінилось при виконанні завдань за призначенням, адже наша Держава і закордонні партнери суттєво покращили автопарк і матеріально-технічне оснащення підрозділів, тож проводити роботи за призначенням легше та ефективніше. Але головне є те, що кожен вогнеборець, чітко знав і знає заради кого і чого він працює.
