Із перших днів повномасштабного вторгнення поблизу природного заповідника “Єланецький Степ” знаходилася територія активних бойових дій. Деякий час тут стояла ворожа військова техніка. Частково замінували дороги.
– Це був найважчий період за всю історію нашої робити. Через постійну небезпеку ворожих обстрілів та проїзд вулицями населених пунктів російських колон, співробітники заповідника деякий час не виходили з підвалів. Небезпечно було всім – і людям, і тваринам. Також вони забруднили наші водойми і ґрунти. Десь залишили пошкоджену техніку чи виливали пальне. Десь впав із дамби танк, – розповідає директорка природного заповідника “Єланецький Степ” Галина Драбинюк.
Бізони
Коли ворожі колони проїжджали за два кілометри від межі заповідника, пролунали вибухи. Бізони злякалися й порвали сітку.
– Наші інспектори з охорони, ризикуючи власними життями, залатали сітку. Відремонтували вольєр і корито для води, яке почало протікати. Бізони – це наші улюбленці, – каже Галина Драбинюк.
24 бізони живуть на території 70 гектарів.
У 2021 році народилося три бізоненя.
– Третій малюк народився восени. І нам було тривожно: чи зможе пережити зиму? Бізоненя вижило. Але його мама, коли почалися бої, вмерла, – додає директорка заповідника Галина Драбинюк.
Згідно з результатами розтину, причиною смерті були гельмінти. Через обстріли, співробітники заповідника не мали можливості вчасно помітити, що тварина хвора й вилікувати її.
– Бізони – це дикі тварини, які живуть на великій території. Щоб зрозуміти, що тварина захворіла, за нею треба постійно спостерігати. Якщо вона квола, не їсть, лежить – це тривожні симптоми. Але в таких екстремальних умовах ми помітили пізно, – каже Галина Драбинюк.
Нині ветеринари рекомендують пролікувати від гельмінтів усіх бізонів. Бо є великий ризик, що вони також хворі. Але це дуже велика проблема. Бо треба знайти фахівця, який погодиться приїхати з необхідним обладнанням. Визначить дозу ліків для кожного бізона.
– Зараз є багато завдань, які не можна вирішити через війну. Але ми шукаємо різні можливості, щоб лікувати тварин належним чином, – розповідає Галина Драбинюк.
У кінці травня народилося перше в 2022-му році бізоненя. Нині головне завдання співробітників – забезпечити бізонів чистою водою та кормами. Заготувати їжу на зиму.
– Важко це робити в умовах війни через нестачу коштів на пальне та ліки. Але це наш обов’язок, – зазначає директорка природного заповідника “Єланецький Степ” Галина Драбинюк.
Туристичний сезон у час цвітіння астрагалів
У заповіднику є чимало диких тварин і птахів, які живуть у природних умовах. Щоб зберегти чисельність червонокнижних птахів, тут регулярно розвішують дуплянки.
– У минулому році 20 штучних гніздівель зробили для совки, яку занесено до Червоної книги України. І, принаймні, дві з них вже заселені. Бо ми проводимо моніторинг, перевіряємо, – розповідає Галина Драбинюк.
Найбільше відвідувачів до заповідника традиційно приїжджають протягом весни й на початку літа, щоб побачити як квітнуть степові рослини. Зокрема, астрагали. Багато їх видів занесено до Червоної книги України. Є ендемічні види. Наприклад, астрагал одеський, що має яскраві малинові квіти. Або астрагал понтійський, що висотою до півтора метра.
– Туристи просяться на екскурсію, але ми нікого не запрошуємо. На жаль, це дуже небезпечно. Бо Миколаївщину дуже часто обстрілюють, – каже Галина Драбинюк.
Пожежі
Небезпека, що на території заповідника виникнуть пожежі, є постійно. У березні 2022 року тут гасили одну з найбільших пожеж на площі 135 гектарів.
– Ми гасили самі. Допомагали місцеві жителі. У зв’язку з війною ризики виникнення загорянь набагато вищі. Наприклад, якщо неподалік збили ракету, її уламки можуть впасти на суху траву. У спекотну погоду достатньо іскри, щоб зайнялося, – розповідає Галина Драбинюк.
За благодійні гроші, які надійшли від громадської організації “Українська природоохоронна група”, працівники заповідника купили пальне, щоб зробити протипожежні прокоси й розриви. Люди працюють у посиленому режимі. Постійно роблять обхід території, щоб у випадку загоряння одразу відреагувати.
– Нещодавно на польовій дорозі, якою їздили всі, знайшли міну. Вона дивом не здетонувала й не вибухнула. Її знешкодили. Такі неприємні сюрпризи ще довго можуть бути навколо, – додає директорка природного заповідника “Єланецький Степ” Галина Драбинюк.
Прихисток для людей
У адмінбудівлі заповідника тепер живуть переселенці, які тікали від обстрілів. З ними приїхали кицька й собака.
Чимало переселенців нині мешкають у будинках працівників заповідника. Наприклад, одна зі співробітниць поселила в своєму домі 14 людей.
– У когось мешкають двоє людей, у когось – четверо. До когось приїхали люди й поїхали. На їхнє місце приїхали інші. Допомагаємо чим можемо, – каже Галина Драбинюк.
Як жити далі?
У 2022 році в “Єланецькому Степу” планували провести чимало природоохоронних заходів. Наприклад, співробітники степового природного заповідника “Михайлівська цілина”, що на Сумщині, мали приїхати за обміном досвідом і працювати над спільними проєктами.
Також запланували відновити популяцію байбака. Цих тварин занесено до Червоної книги України. Колись вони жили на території заповідника. Потім із різних причин зникли.
– Ми запросили фахівців із Києва. Зараз вони приїхали до нас, щоб обстежити територію. Експерти з’ясовують, скільки байбаків можна тут заселити, які потрібно створити для них умови проживання тощо, – розповідає Галина Драбинюк.
Єдиний степовий заповідник Правобережної України
Природний заповідник “Єланецький Степ” створили 17 липня 1996 року. Це єдиний степовий заповідник Правобережної України. Його площа 3010.65 гектарів. Керівник громадської організації “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк розповідає, що незважаючи на унікальну цінність території, державну підтримку надавали дуже давно і неповною мірою. Цих грошей недостатньо для ефективної діяльності.
– Нині гроші виділяють лише на зарплати й комунальні послуги. На все інше співробітники мусять заробляти самі, надаючи туристичні послуги. Але який може бути туризм під час війни?, – каже Олексій Василюк.
Із 24 лютого 2022 року благодійні внески, що надходили на рахунок ГО “Українська природоохоронна група”, перераховують заповідним об’єктам, які постраждали від війни.
– “Єланецький Степ” також потрапив у цей список. Ми двічі перераховували гроші. Їх витратили на екстрені потреби, – додає еколог Олексій Василюк.
Щоб відновити паркан для бізонів треба 2 мільйони гривень. Олексій Василюк звернувся за допомогою до двох американських організацій.
– Намагаємося шукати партнерів, бо для нас це велика сума. Бізонам треба новий паркан. Бо для них неякісний паркан не перешкода, – розповів Олексій Василюк.
За словами еколога, степ, де пасуться бізони, – найбільш справжній. Бо це пасовищна екосистема. Завдяки бізонам степ залишається в природному стані.
– Окрім цього, ми шукаємо гроші, щоб зробити для заповідника сучасний офіс, забезпечити технікою, транспортними засобами, створити музей, – каже Олексій Василюк.
Негативний вплив війни на довкілля
44% українських заповідних об’єктів опинилися в зоні зіткнення або в окупації. На окупованих територіях працівники не отримують державного фінансування – ні зарплат, ні пального.
– Виживають лише завдяки благодійним коштам. Ми – мала громадська організація науковців. Наше завдання вивчати природу, а не шукати гроші, щоб рятувати колег. Але ми раді, що можемо допомогти, – сказав керівник ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк.
Із 24 лютого 2022 року в Миколаївській області зафіксували 14 випадків завдання об’єктам природно-заповідного фонду шкоди внаслідок ворожих дій військ Росії. Про це розповів в.о. начальника управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації Дмитро Мац. Точні обсяги збитків, що завдано природним екосистемам, встановити не можна.
Тетяна Бакоцька
Матеріал підготовлено в межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.
