Редакция “Николаевских известий” продолжает публикацию статей о родном крае участников конкурса. София Верхоляк, член коллектива оркестра народных инструментов Дворца творчества учащихся, предоставила свое произведение об оркестре “Оркестр гремит басами…”
Мене звати Верхоляк Софія, мені 13 років. Я людина творча, мені завжди подобалося співати, малювати, танцювати. Я відвідала дуже багато різних гуртків, але жоден з них не став місцем, до якого мені хотілось би повертатися знову і знову. Говорять, що школа – це наш другий дім, але навіть вона не запала мені в душу.
З дитинства я мріяла грати на гітарі, та всюди мені відмовляли, адже на їх думку я була ще замалою. Мрії здійснюються, мені випав шанс освоїти бажаний інструмент. Але я мала взяти другий інструмент. Вибір припав на домру. Моїм педагогом по класу гітара став Гончарук Сергій Володимирович, по класу домра – Близниченко Інна Володимирівна – чудові педагоги, досвідчені і професійні музиканти, багато працювали зі мною, вивчаючи партії, завжди намагалися мене підтримати, якщо щось не виходило. Через деякий час я стала членом оркестру.
Наш колектив – «Народний художній колектив» оркестр народних інструментів Палацу творчості учнів, має давню, але цікаву історію. Я зрозуміла, що хороший оркестр – це згуртований колектив, де один за всіх, всі за одного. Атмосфера в колективі є для мене особливою: вона дружня і спокійна. Разом з оркестром я брала участь в Міжнародних та Всеукраїнських конкурсах і фестивалях, і для мене повною несподіванкою стало те, що в лютому цього року мене номінували на премію «Надія року»!
Я дуже вдячна своїм педагогам і хлопцям нашого оркестру за підтримку, знання, настанови, любов до музики.

На ваш конкурс хочу представити роботу – історичну довідку про створення та діяльність оркестру народних інструментів Палацу творчості учнів.
В художній культурі народу важливе місце займає традиційна інструментальна творчість. Ще у дореволюційний період відомий музичний діяч В.В.Андрєєв у співдружності з талановитими музичними майстрами В.В.Івановим, Ф.С.Пасербським, С.І.Налімовим удосконалили балалайку, домру, гуслі. Були сконструйовані їх оркестрові види, що дало можливість організувати перші народно-інструментальні колективи.
Народні інструменти завжди користувалися великою популярністю у дітей та молоді. В нашому місті у 1922 році працював дитячий шумовий оркестр, яким керував відомий музикант Г.Ф.Манілов.
Газета «Шлях індустріалізації» від 3 вересня 1936 року писала: «…Художественное воспитание детей во Дворце пионеров представлено такими единицами: большой ансамбль гармонистов в 20 человек, хор октябрят в 100 человек, оркестр народних инструментов в 50 человек и другие». В цей період до Палацу піонерів прийшло багато хлопців та дівчат – учасників шкільних та форпостовських оркестрів та ансамблів народних інструментів.
Успішно працювали у Палаці піонерів ансамбль гармоністів-баяністів, яким керував Г.Коган та оркестр народних інструментів , художнім керівником якого був П.І.Льошін. Це були образцово-художні колективи, постійні учасники обласних та республіканських шкільних олімпіад, де вони завжди серед переможців. З учасників цих оркестрів виділялися і невеликі інструментальні ансамблі – дуети, тріо, квартети, а також окремі солісти-інструменталісти. Популярними було тріо баяністів у складі:В.Гетманець ,В.КарповоЇ та О.Сучека, яке входило до складу художньої бригади Палацу піонерів. Серед солістів-баяністів успіхом у глядачів, а також на різних оглядах та олімпіадах мали О.Волков,С.Іващенко, В.Полоскін, В.Шуліко, В.Каракозов. Особлива увага приділялася юному балалаєчнику Євгену Потапенко.
У 30-ті роки в Миколаєві часто проводились міські та обласні мистецькі олімпіади для піонерів та школярів, які сприяли розвитку дитячої художньої творчості, виявляли юні таланти. Це засвідчувало про розмах дитячої музичної самодіяльності та ролі народних інструментів у музично-естетичному виховані дітей.
У липні 1940 року в 3-й обласній олімпіаді піонерів та школярів взяли участь більше 20 тисяч дітей. Шість колективів та сім індивідуальних виконавців були висунені на IV республіканську олімпіаду, яка проходила у Києві, в тому числі ансамбль баяністів Палацу піонерів під керівництвом С.Г.Когана і солісти-виконавці.
«…Отдельные коллективы и индивидуальные исполнители поражали мастерством и техникой исполнения. Ансамбль баянистов Николаевского Дворца пионеров и школьников исполнил «Утро» – музыка Грига и украинский танец из балета «Счастье» – музыка А.Хачатуряна…» писав журнал «Народное творчество» №5 , 1940.
Авторитетне журі, до складу якого входили відомі діячі музичного мистецтва, комсомольські працівники, дитячі письменники, серед призерів назвало й миколаївців, визначивши ансамблю друге місце з врученням Почесної грамоти Наркомату освіти України , путівкою до Канева на могилу Т.Г.Шевченко та грошовою премією.
Блискуче виступив баяніст (учень школи №34) Семен Іващенко. Його виконання складного твору – увертюри до балету А.Глазунова «Раймонда» було оцінено найвищим балом. У результаті – перше місце та Почесна грамота Президії Верховної Ради України.

У післявоєнні роки народні інструменти також зайняли центральне місце у роботі художніх колективів Палацу піонерів: з 1947 по 1951 р.р. оркестром народних інструментів керував видатний музикант Манілов Г.Ф., 1951-1952 р.р. – Льошин П.І., 1952-1953 р.р. – Фрек С.Р.
З липня 1953 року в історії оркестру народних інструментів відкрилася нова цікава сторінка – у Палаці піонерів розпочала свою роботу молодий педагог Тищенко Надія Ісаївна.

Період роботи Надії Ісаївни у Палаці піонерів і зараз згадується як самий продуктивний – це період творчого підйому та високої активності оркестрантів. На заняттях з вихованцями оркестру педагог вивчала нотну грамоту і техніку володіння домрою та балалайкою. В той час оркестр – це більше 50 дітей із різних шкіл міста, в ньому працювали молодша, середня і старша групи. Це давало можливість диференційовано підходити до питань навчання та виховання. Оркестр регулярно виступав з концертами не тільки у школах міста, а й на підприємствах та в закладах. Багато талантів виховав оркестр. Серед них: Васильєва Вікторія Пилипівна – заслужений працівник культури України, художній керівник та диригент оркестру народних інструментів Міжнародного центру культури та мистецтв профспілок України. Вікторія Пилипівна працює в оркестрі більше сорока років, з 1993 року керує їм. Після закінчення школи у Миколаєві вона вчилася у Державному музичному училищі ім..Глієра, потім Київська державна консерваторія. Але високі професійні традиції, дух безперервної творчості та повної віддачі, що складають зараз основу її діяльності, бере початок з післявоєнного миколаївського дитинства. Продовжують традиції педагогічної спадщини свого вчителя Тищенко Н.І. –Грищенко Г.О. , педагог Миколаївського державного коледжу культури і мистецтв, Балакін А.Є. –директор дитячої Школи мистецтв, Томіна О.М. – педагог дитячої музичної школи, Амосова В.А.- солістка оркестру Миколаївського академічного українського театру драми і музичної комедії та інші.
В ці роки у Палаці піонерів працював також цікавий музичний колектив – ансамбль баяністів, яким керував Прохаль Павло Олексійович. Юні баяністи успішно виступали на концертах, брали участь в оглядах та фестивалях. Вони продовжували традиції вихованців довоєнного часу. Їх майстерність неодноразово відзначалася грамотами,подяками, цінними подарунками.
У 60-70 р.р. оркестром народних інструментів Палацу піонерів керували Шебалов Г.С. (1962-1968 р.р.), Новохатько В.М. (1972-1975 р.р.) . педагогами оркестру працювали Макаренко О.П., Комінарець А.В., Пятигорський В.В.
Друге відродження оркестру народних інструментів розпочалося з приходом до Палацу піонерів у 1982 році досвідченого музиканта і педагога Галати Володимира Мефодійовича , педагога-музиканта Булича Бориса Івановича та молодих педагогів Великої Антоніни Андріївни та Настич Валентини Василівни. Спочатку це був ансамбль народної музики, в репертуарі якого були російські та українські народні мелодії, музична класика.
З приходом до колективу Комінарец О.В. у 1985 році та 1986 році Комінарца А.В. ансамбль перетворюється у оркестр народних інструментів.
Свій перший серйозний виступ оркестр народних інструментів здійснив у березні 1986 року на сцені Палацу суднобудівників, взявши участь у концерті, збір коштів від якого, було перераховано у Радянський фонд миру. Колектив оркестру народних інструментів у листопаді 1986 року приймає гостей – друзів з Зразкового оркестру народних інструментів Палацу культури Зміївської ГРЕС Харьківської області; разом з друзями наші вихованці виступали на концертних майданчиках міста, зустрічалися з воїнами-моряками,школярами міста.
Оркестр запрошують виступити на концертах в школах ,інтернатах,перед ветеранами Великої Вітчизняної війни, воїнами.
У лютому 1988 року оркестр народних інструментів записав свій концерт на Миколаївському телебаченні, який транслювали також на радіо, а коли у Миколаєві відкрилася народна філармонія у концертному залі кінотеатру «Батьківщина», оркестр виступив на її відкритті у грудні 1988 року.
У жовтні 1989 року газета «Южная правда» з приводу успішної роботи народної філармонії писала « Яркой искоркой предстал оркестр народних инструментов Дворца пионеров. Этот колектив дважды принимал участие в республиканском фестивале в Харькове, где стал Лауреатом, выступал по Всесоюзному телевидению, обласному радио, на встречах с композиторами. Такой оркестр, состоящий из увлеченных музыкой детей, привлекает к себе нових поклонников, увлекая ярким образным миром прекрасного.В этот колектив заниматься стали приезжать даже ребята из близлежащих к городу сел».
«Музичне виховання – це не виховання музиканта, а перш за все людини»- говорив великий педагог та вчений В.О.Сухомлинський.
Оркестр народних інструментів Палацу піонерів та його педагоги взяли активну участь в обласній науково-практичній конференції «Народно-оркестрове мистецтво та питання дитячого музикального виховання», яка проходила у листопаді 1990 року в Миколаєві.
Її учасниками стали педагоги-музиканти та ансамблі,оркестри народних інструментів з Києва, Харкова, Луганська,Рибінська.
«Завершил концертную программу фестиваля оркестр народных инструментов Дворца пионеров и школьников (руководитель О.В.Коминарец). Этот коллектив связан творческой дружбой со многими оркестрами и ансамблями народных инструментов, в том числе выступавшими на этой конференции. Творческие связи поддерживают с ним композиторы Олег Хромушин, Владимир Лапченко, Григорий Цыцалюк. Юные музыканты исполнили инструментальные пьесы для балалайки, для ксилофона с оркестром, народные песни с вокальным ансамблем. Особый интерес зрителей вызвали театрализованные номера , включавшие оркестр, хореографию и хоровое пение»- писала газета «Южная правда» 5 грудня 1990 року.
Репертуар оркестру народних інструментів розширювався – М.Аркас . Вступ до опери «Катерина»,В.Андрєєв «Мазурка №3»,вальс «Грезы»,П.Чайковський «Неаполитанский танец» из балета «Лебединое озеро»,Г.Свиридов «Метель», О.Хромушин «Последний звонок», «Часы». До коллективу оркестру прийшли педагоги Шестакова Г.Л.,Близниченко І.В., Саранчин О.В.
Миколаївська журналістка А.Віноградова у травні 1992 року писала: «Большую творческую радость доставило юным николаевским оркестрантам участие в севастопольском фестивале «Русская мозаика». Коминарец О.В. вместе с педагогами Шестаковой А.Л., Саранчиным О.В., Близниченко И.В., Антонюк И.Б. воспитывают в детях не только музыкальную культуру , где бы ни бывали юные артисты, посетить театр,музей, картинную галерею, увидеть достопримечательности –правило коллектива»
Рішенням колегії Міністерства народної освіти УРСР від 13 лютого 1991 року(протокол №1/7) оркестру народних інструментів Палацу піонерів і школярів присвоєно почесне звання «Зразковий художній колектив», яке він успішно підтвердив у 1994,1998,2002 та 2006 роках.
Минали роки, змінювався педагогічний склад. І у 1999 році оркестр народних інструментів очолила молодий талановитий педагог – Близниченко Інна Володимирівна, яка зберігає і продовжує творчі надбання оркестру, формує нові традиції колективу, створює атмосферу доброзичливості і взаєморозуміння педагогів та юних музикантів.
Сьогодні оркестр народних інструментів може пишатися сильним викладацьким складом. Тарутіна Л.В. (педагог по класу акордеона), Гончарук С.В. (педагог по класу гітари), Савранський Г.О. (педагог по класу баяна та сопілки), Близниченко І.В. (керівник оркестру, його невтомний натхненник, керівник по класу домри) – для цих людей оркестр став невід’ємною частиною життя. Вони не лише педагоги-професіонали, фахівці вищої категорії, а й передусім яскраві особистості, які горять своєю улюбленою справою, вміють зацікавити нею сучасну молодь, стати для неї справжнім взірцем та орієнтиром. На сьогоднішній день в оркестрі – понад 70 вихованців, є тут і п’ятирічні, і вісімнадцятирічні музиканти, із гарячими серцями, окриленими душами, закохані в класичне і народне музичне мистецтво. День за днем юні оркестранти вдосконалюють свою виконавську майстерність, а музика для кожного із них стає частинкою душі, паралельним виміром світла і гармонії, досконалості і краси. Безтурботні і галасливі, на сцені вони умить серйознішають, сповнюються хвилюючим трепетом і урочистістю.
Колектив оркестру народних інструментів багато гастролює, підтримує творчу дружбу з дитячими колективами Харкова, Севастополя, Херсона. Щорічно в Палаці творчості проходять «Музичні зустрічі» із творчими колективами Миколаївського коледжу культури та мистецтв, музичного училища, філіалу Київського національного університету культури і мистецтв. Яскраво та радісно проходять зустрічі вихованців оркестру та дитячого центру міста Мелітополя. Оркестр народних інструментів активно займається концертною діяльністю. Він бажаний гість на різних концертних майданчиках міста, улюбленець ветеранів Великої Вітчизняної війни, прикраса всіх концертів Палацу творчості. Щорічно уже протягом тривалого часу оркестр народних інструментів спільно з органами Миколаївської міської ради дарує свято музики притулку для людей похилого віку. Своєю безпосередністю і величезним зарядом позитиву завоювали симпатію публіки і юні, але безперечно талановиті, «Веселі ложкарі».
Завдяки керівнику та педагогам оркестру в Палаці творчості учнів започаткований конкурс виконавської майстерності в інструментальному жанрі «Струмочок». Колектив є постійним учасником обласного конкурсу-огляду «Заграй, музико». Він має лауреатські звання багаточисленних фестивалів і конкурсів інструментальної музики. Приємні спогади у пам’яті юних музикантів залишили поїздки на фестивалі у Нову Каховку, Москву на У1 Міжнародний фестиваль дитячої творчості освітніх закладів «Слов янська мозаїка», який проходив під девізом «Молодь за культуру мира».
Керівник оркестру народних інструментів Близниченко І.В. та увесь педагогічний колектив роблять все можливе для того, аби життя їхніх вихованців було яскравим, насиченим, сповненим цікавими подіями. Ці люди перебувають у постійному пошуку нових ідей, експериментують, шукають нових форм творчого самовираження.
У листопаді 2010 року в Палаці творчості учнів «Зразковий художній колектив» оркестру народних інструментів презентував нову концертну програму, тим самим вкотре засвідчуючи свій високий художній рівень, професійне зростання, відшліфовану виконавську майстерність. Юним музикантам вдалося вразити найшановніших і найдорожчих для себе глядачів: своїх батьків, дідусів, бабусь, рідних і близьких людей, педагогів. Мабуть, це і є тим найбільшим визнанням для кожної творчої особистості – бачити сяючі очі і щасливі посмішки, чути щирі оплески, відчувати любов і захоплення своїх глядачів. У виконанні юних оркестрантів прозвучало багато шедеврів класичного та народного музичного мистецтва: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Вийшли в поле косарі», «Соловейко», «Червона рута», «Танок дівчат» із опери «Князь Ігор», «Політ джмеля», вступ до опери «Травіата» та ін. З порухом руки диригента всі музиканти умить зливаються в єдиний цілісний організм – вони проживають кожну композицію, наповнюють бурхливим океаном музики увесь довколишній простір. Музика чудодійним свіжим ключем, солодким тремтінням проникає в серця глядачів і змушує їх схвильовано битися.
Творча співпраця оркестру народних інструментів і фольклорного ансамблю «Барвінок» під керівництвом Ірини Квітки вилилася у створення чудових музичних композицій: незабутньої, хвилюючої мелодії років війни «Біля калини плакала мати», а також веселої народної пісні «Чорноморець іде». Свято музики, яке відбулося у січні 2011 року,переливалося різнокольоровими барвами звуків: вистукували запальний «Кадриль» «Веселі ложкарі», дзвінко виспівувала сопілка, ніжно перебирала струни душі романтична гітара, навівав легку меланхолію вальсу акордеон, розганяв кров по тілу шалений джаз.
Особливо вразив неочікуваний фінал концерту, неординарний творчий експеримент – виконання мелодії з кінофільму «Пірати Карибського моря», яку молоді музиканти присвятили своїм дорогим батькам. Концерт закінчився, але усі глядачі понесли в своїх серцях велике світле свято музики, якого так часто не вистачає у сірій коловерті буднів.
Оркестр народних інструментів Палацу творчості учнів став для обдарованої молоді міста Миколаєва своєрідним мистецьким простором, у межах якого діти почувають себе затишно і комфортно, мають змогу розвивати свій музичний хист, вдосконалювати виконавську майстерність, реалізовувати особистісний творчий потенціал, спілкуватися з однолітками зрозумілою для всіх мовою – мовою музики.
У наш непростий час, коли нівелюються вічні духовні цінності і моральні орієнтири, надважливим є створення необхідних умов для розвитку самодостатньої, творчої особистості із багатим внутрішнім світом, яка має в житті велику світлу мету, оберігає свій життєвий простір від негативних впливів навколишньої дійсності, особистості, яка у всьому вміє бачити щось гарне і позитивне, свідомо обирає свій шлях у житті.
Керівник оркестру народних інструментів та увесь викладацький колектив – педагоги за покликанням, які плекають у дитячих серцях любов до усього прекрасного, розкривають перед своїми вихованцями чарівний світ музики, вчать їх бути наполегливими і цілеспрямованими на шляху до своєї мети.
Наказом Міністерства освіти і науки України №892 від 27 липня 2011 року оркестру народних інструментів Палацу творчості учнів під керівництвом Близниченко І.В. присвоєно почесне звання «Народний художній колектив», яке він підтвердив у серпні 2016 року.