Редакция “Николаевских известий” продолжает публиковать материалы, которые пришли от участников конкурса работ о нашем крае. Конкурс проводят Николаевский хлебозавод №1 и “Николаевские известия”. Сегодня предлагаем статью Валентины Холявко, учащейся 10-А класса Первой украинской гимназии имени Николая Аркаса: “Встречи влюбленных в Парке Победы”.
Вона сиділа поринувши в себе. Поряд був тільки туман. Як можна посміхатися, навіть, якщо втратиш любов? Що то – любов?
Вони домовилися зустрітися в Парку Перемоги. Вона схвильовано чекала. Коли побачила його у перший раз, і навіть не могла подумати, що через три місяці він запропонує їй прогулятися. Скромна, самотня, але у той же час весела, завжди у центрі уваги, протягом усіх трьох місяців їх зводила сама доля. Через деякий час наважилася йому написати, так і зав’язалася розмова, яка перейде у щось інше, можливо.
Ось і час виходити, вона намагалася хоч трошки запізнитися, щоб не показатися нав’язливою, дівчина ж повинна трохи запізнюватися. Так і продовжувалося кілька днів, потім місяців. Серед зелених, завжди святково вбраних дерев, чарівної і такої блискучої, такої загадкової річки в Парку Перемоги, такого хвилюючого місця в Миколаєві і не знайти.
Він не прийшов на найостаннішу зустріч, напевно, вважав, що не потрібна йому така дівчина з проблемами у родині та проблемами в собі.
Не звинувачуй себе, дівчино, життя не справедливе.
Сиділа мовчазною, на тій же лавці в Парку Перемоги, серед густого туману, з бурею у душі. Але все це – лише урок для майбутньої жінки, усі люди, які приходять до нас у життя – це досвід, а досвід – не завжди позитивний.
Валентина Холявко, учениця Першої української гімназії імені Миколи Аркаса
